09.08.07 р. Справа № 29/160пн
10 год. 15 хвилин, м. Донецьк, вул.Артема157, нарадча кімната Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гаврищук Т.Г. при секретарі судового засідання Пашко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом - Корпорації “Індустріальна спілка Донбасу » м.Донецьк
до відповідачів: 1.Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку
2. Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька
3. Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області м.Донецьк
про визнання протиправною бездіяльність ДПІ та стягнення 480927,12 грн.
за участю прокурора - Вартанова О.М. - прокурор відділу прокуратури Донецької області
представників сторін:
від позивача - Хмельницька Н.В. - юрисконсульт (за довір.)
від відповідачів - 1. Кримчак М.А. - гол..держподатковий інспектор(за довір.), Яковенко О.В. - ст.. держподатковий інспектор ( за довір.),Ємець.П. - гол. держподатковий ревізор-інспектор(за довір.)
2. Маковецька Н.В. - заст..нач.юр.відділу(за довір.), Денисова А.Є.-ст.держподатковий інспектор ( за довір.)
3. не з»явився
Позивач, Корпорація “Індустріальна спілка Донбасу» , звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку , Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька, Управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку , Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька, по несвоєчасному відшкодуванню суми експертного ПДВ по деклараціям з податку на додану вартість за лютий, березень 2005р. та несвоєчасному відшкодуванню сум внутрішнього ПДВ по деклараціям за грудень 2004р., січень, травень 2005р. та стягнення з Державного бюджету України відсотків в розмірі 1 215 872,22 грн., нарахованих на бюджетну заборгованість по податку на додану вартість, яка виникла в результаті несвоєчасного експортного та внутрішнього відшкодування, у тому числі по декларації за грудень 2004р. - 543924,90 грн., січень - 10841,47 грн., лютий 2005р. - 460783,03 грн., березень 2005р. - 3808,89 грн., травень 2005р. - 196513,93 грн.
Додатковою заявою від 04.06.2007р. позивач зменшив позовні вимоги в частині стягуваної суми і просить стягнути з Державного бюджету України відсотки в розмірі 480927,12 грн., нараховані на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість, яка виникла в результаті несвоєчасного експортного та внутрішнього відшкодування, у тому числі по деклараціям за грудень 2004р.-215 990,18 грн., січень - 3923,77 грн., лютий 2005р.- 195932,60 грн. , березень 2005р.- 1512,49 грн., травень 2005р.- 63568,08 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на п.п.7.7.1,7.7.3 п.7.7. ст.7 , п.8.6 Закону України “Про податок на додану вартість», податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2004р., січень, лютий 2005р. , березень 2005р.,травень 2005р. Позивач зазначив, що у зв'язку з тим, що відповідачами своєчасно не було відшкодовано ПДВ, виникла бюджетна заборгованість, на яку згідно до ч.5 п.п.7.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість» нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Крім того, позивач зазначив, що у зв»язку з тим, що відшкодування податку на додану вартість здійснювалось з порушенням передбаченого законодавством строку, відповідачі 1 та 2 своєю бездіяльністю порушили принцип законності , встановлений ст.19 Конституції України, згідно якому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач 1 надав відзив, у якому проти позову заперечує з посиланням на ті обставини, що позивач звернувся до податкового органу з заявою(вих..№958 від 30.01.2006р.),якою змінив напрямок відшкодування сум ПДВ за грудень 2004р. в сумі 429643 грн., січень 2005р. в сумі 90400,41 грн., лютий 2005р. в сумі 1000000 грн., березень 2005р. в сумі 1000000 грн., травень 2005р. в сумі 2294796 грн. в рахунок майбутніх платежів з податку на додану вартість. Відповідач 1 зазначив, що відповідно до положень п.1.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України, Державного казначейства України від 02.07.1997р. №209/72 в редакції наказу від 21.05.2001р. №200/86, терміном відшкодування є визначений відповідно до чинного законодавства період, протягом якого з Державного бюджету України у відповідності до рішення платника перераховується належна йому сума податку на додану вартість. Таким чином, з урахуванням рішення платника, терміном відшкодування податку на додану вартість є виникнення обов»язку сплатити до бюджету суму податку на додану вартість згідно з наданою податковою декларацією. Враховуючи відсутність в наступних податкових періодах у позивача належної до сплати суми податку на додану вартість,вищевказані суми залишилися невідшкодованими, що не є порушенням з боку відповідача 1 встановленого терміну для відшкодування. Відповідно до положень п.1.3 Порядку відшкодування ПДВ бюджетною заборгованістю з податку на додану вартість є суми, не відшкодовані платнику протягом визначених законодавством термінів відшкодування. Таким чином, з 30.01.2006р. бюджетна заборгованість з податку на додану вартість за грудень 2004р. - березень 2005р., травень 2005р. перед позивачем відсутня. Щодо стягнення відсотків відповідач 1 зазначив, що відповідно до змін, внесених до Закону України “Про податок на додану вартість» згідно з Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деякі законодавчі акти України» п.7.7 Закону викладено в новій редакції, яка набрала чинності з 01.06.2005р., при цьому положення щодо нарахування процентів на суму бюджетної заборгованості виключені. Крім того, відповідач 1 послався на порушення позивачем встановленого ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України терміну звернення до суду.
Відповідач 2 надав відзив, у якому проти позову також заперечив з посиланням на ті обставини, що ч.5 п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість» втратила чинність з прийняттям Закону України від 25.03.05р. №2509-IV “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деякі законодавчі акти України» . Таким чином, нарахування пені по терміну 09.08.2005р., 09.06.2005р., 21.12.2006р. припадає під термін, коли ч.5 п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість» втратила чинність. Відповідач 2 також зазначив, що посадові особи ДПІ в межах своєї компетенції мали право надавати висновки на відшкодування сум ПДВ, задекларованих позивачем у податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2004р., січень, лютий , березень, травень 2005р. тільки за умови дотримання вимог наказу ДПА України від 24.04.03р. №196/ДСК “Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ юридичними особами(з врахуванням змін, внесених наказами ДПА України від 26.05.05р. №187 та від 06.09.05р. №386), відповідно до якого підтвердження правомірності суми бюджетного відшкодування можливе тільки після отримання довідок зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника або імпортера товарів(робіт,послуг).
Відповідач 3 проти позову також заперечив з посиланням на п.2 ст.50 Бюджетного кодексу України, згідно до якої органи Державного казначейства здійснюють повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету за поданням органу стягнення. Згідно з сумісним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 р. № 200/86 відшкодування податку на додану вартість та процентів з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів. Разом з тим, відповідні висновки податкової інспекції на відшкодування ПДВ, вказаної в позовній заяві , не надходили до органів Державного казначейства.
Ухвалою суду від 21.05.2007р. було здійснено заміну відповідача 3 - Управління державного казначейства в Донецькій області на його правонаступника - Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області.
Згідно повідомлення прокуратури Донецької області від 29.05.2007р. №05/1-08-07 у справу згідно до ст..60 Кодексу адміністративного судочинства України на стороні відповідача 1 вступив прокурор.
У судовому засіданні досліджені надані сторонами письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора та дослідивши письмові докази, суд встановив:
Позивач є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за номером №24068988, як платник податків перебував на обліку у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька, а з 01.01.2006р. у Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку
Позивачем до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька було подано декларації з податку на додану вартість та розрахунки експортного відшкодування, де у рядку 23 задекларовано суму бюджетного відшкодування, яка може бути відшкодована платнику протягом 30 календарних днів від дати подання декларації , у тому числі: за лютий 2005 рік ( подана 21.03.2005р.), сума 41727058 грн.; за березень 2005р. (подана 20.04.2005р.) сума 41606575 грн.
Позивачем до податкового органу було подано декларації з податку на додану вартість , де у рядку 25 задекларовано залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов»язань платника протягом трьох наступних звітних періодів, у тому числі: за грудень 2004р.- 25357045 грн.; за січень 2005р.- 2951334 грн.; за травень 2005р.-24522594 грн.
Листом від 22.12.2005р. за №337/13309 позивач змінив напрямок відшкодування та просив відповідача 2 направити залишок невідшкодованих сум з податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів по ПДВ з наступних декларацій: грудень 2004р. - 5600000грн., січень 2005р. - 2860934 грн., лютий 2005р. - 3123825 грн., березень 2005р. - 1808293 грн., квітень 2005р. - 2158326 грн., травень 2005р. - 1294956 грн. на загальну суму 16846334 грн.
Позивач листом від 30.01.2006р. №958 просив відповідача 1 направити залишок невідшкодованих сум з податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів по ПДВ з наступних декларацій: грудень 2004р. - 429643 грн., січень 2005р. - 90400,41 грн., лютий 2005р. - 1000000 грн., березень 2005р. - 1000000 грн., квітень 2005р. - 1208714,50 грн., травень 2005р. - 2294796 грн. на загальну суму 6023553,91 грн.
Листом від 11.12.2006р. позивач анулював зроблені раніше згідно листів №337/13309 від 22.12.2005р., №958 від 30.01.2006р. перекидання невідшкодованого залишку податку на додану вартість в сумі 7029467,95 грн. в рахунок майбутніх платежів по ПДВ та направив їх в рахунок відшкодування на розрахунковий рахунок, у тому числі: за грудень 2004р. - 3147975,95 грн., січень 2005р. - 66030 грн., лютий 2005р. - 2528019 грн., березень 2005р. - 22044 грн., травень 2005р. - 1265399 грн.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом врегульовано п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на дату подачі декларацій ), за приписами п.п.7.7.1,п.п.7.7.3.п.7.7 якої у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду , має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.
Особливості оподаткування операцій з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України були визначені статтею 8 Закону України “Про податок на додану вартість» (діяла до 31.03.2005р.), за приписами п.8.1 якої платник податку, який здійснює операції з вивезення товарів (робіт, послуг) за межі митної території України і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку. Пунктом 8.6 цієї статті також встановлено, що експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування.
У зв»язку із порушенням наведених вище термінів відшкодування податку на додану вартість, позивачем заявлені вимоги про визнання протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку та Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька по несвоєчасному відшкодуванню суми експертного ПДВ по деклараціям з податку на додану вартість за лютий, березень 2005р. та несвоєчасному відшкодуванню сум внутрішнього ПДВ по деклараціям за грудень 2004р., січень, травень 2005р.
Згідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до суду з позовом 27.04.2007р., тому стосовно наведених вимог ним пропущений встановлений річний строк для звернення до суду.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідачі 1 та 2 наполягали на застосування встановленого ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України строки звернення до суду. Позивач, відповідно до ст.102 наведеного Кодексу, не звертався до суду з клопотанням про поновлення процесуального строку. За таких обставин, суд відмовляє позивачеві у задоволенні позову про визнання протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку , Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька, по несвоєчасному відшкодуванню суми експертного ПДВ по декларації з податку на додану вартість за лютий, березень 2005р. та несвоєчасному відшкодуванню сум внутрішнього ПДВ по деклараціям за грудень 2004р., січень, травень 2005р.
Позивачеві 22.12.2006р. було відшкодовано суму податку на додану вартість по деклараціям за лютий 2005р. в розмірі 2528019 грн., за березень 2005р. в розмірі 22044 грн., за грудень 2004р. в розмірі 3147975,88 грн., за січень 2005р. в розмірі 66030 грн., за травень 2005р. в сумі 1265399 грн. Наведені обставини сторонами не оспорюються.
На перераховану 22.12.2006р. суму бюджетної заборгованості позивачем нараховані проценти на рівні 120% від облікової ставки НБУ в розмірі 480927,12 грн. , у тому числі :
- по декларації за лютий 2005р. в розмірі 195932,60 грн., а саме за період з 21.04.2005р. по 09.08.2005р. в сумі 83172,84 грн., з 10.08.2005р. по 21.12.2005р. в сумі 105691,42 грн., з 12.12.2006р. по 21.12.2006р. в сумі 7068,34 грн.;
- по декларації за березень 2005р. в розмірі 1512,49грн., а саме за період з 21.05.2005р. по 09.08.2005р. в сумі 529,24 грн., з 10.08.2005р. по 21.12.2005р. в сумі 921,62 грн., з 12.12.2006р. по 21.12.2006р. в сумі 61,64грн.;
- по декларації за грудень 2004р. в розмірі 215990,18 грн., а саме за період з 21.05.2005р. по 09.08.2005р. в сумі 75577,86 грн., з 10.08.2005р. по 21.12.2005р. в сумі 131610,58 грн., з 12.12.2006р. по 21.12.2006р. в сумі 8801,74 грн.;
- по декларації за січень 2005р. в розмірі 3923,77грн., а саме за період з 21.06.2005р. по 09.08.2005р. в сумі 978,56 грн., з 10.08.2005р. по 21.12.2005р. в сумі 2760,58 грн., з 12.12.2006р. по 21.12.2006р. в сумі 184,62 грн.;
- по декларації за травень 2005р. в розмірі 63568,08 грн., а саме за період з 22.07.2005р. по 09.08.2005р. в сумі 7126,22грн., з 10.08.2005р. по 21.12.2005р. в сумі 52903,80 грн., з 12.12.2006р. по 21.12.2006р. в сумі 3538,06 грн.
Згідно до п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість» суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України № 2505-04 від 25 березня 2005 року були внесені зміни до статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість» , у тому числі пункт 7.7 викладено в новій редакції, яка не передбачає нарахування процентів на суму бюджетного відшкодування..
За приписами абз. 11 п. 13 розділу 2 “Перехідних положень» цього Закону пункт 7.7 статті 7 набирає чинності з 1 червня 2005 року, крім підпункту 7.7.8 цього пункту, який набирає чинності з 1 січня 2006 року. До цієї дати застосовується процедура узгодження суми та надання бюджетного (експортного) відшкодування, діюча до набрання чинності цим законом, з урахуванням того, що таке бюджетне (експортне) відшкодування надається протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем надання податкової декларації податкового періоду, за наслідками якого виникає право на таке отримання згідно з редакцією підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього Закону.
Таким чином, до 1 січня 2006 року застосовується порядок відшкодування, який був визначений п.п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість» в редакції станом до 1 червня 2005 року, включаючи правила щодо нарахування процентів на суму бюджетної заборгованості. Закон України “Про податок на додану вартість» в редакції з 01.01.2006р. не передбачає нарахування процентів на суму бюджетної заборгованості, тому вимоги позивача про стягнення процентів за період з 12.12.2006р. по 21.12.2006р. по деклараціям за лютий 2005р. в розмірі 7068,34 грн., березень 2005р. в розмірі 61,64 грн., грудень 2004р.в розмірі 8801,74 грн., січень 2005р. в розмірі 184,62 грн., травень 2005р. в розмірі 3538,06грн. суд вважає неправомірними.
Враховуючи, що сума бюджетної заборгованості за лютий 2005р. в розмірі 2528019грн., березень 2005р. в розмірі 22044 грн., грудень 2004р. в розмірі 314975,88 грн., січень 2005р. в розмірі 66030 грн., травень 2005р. в розмірі 1265399грн. 22.12.2006р. була перерахована позивачеві з порушенням строків, встановлених п.п.7.7 ст.7, ст.8 Закону України “Про податок на додану вартість», то вимоги позивача щодо стягнення процентів за період з 21.04.2005р. по 21.12.2005р. в розмірі 461272 грн.72 коп. суд вважає такими, що відповідають вимогами чинного законодавства.
Посилання відповідачів на пропущення строку звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення відсотків за період з 21.04.2005р. по 21.12.2005р. судом не прийняті до уваги, виходячи з наступного.
Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. N209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. N200/86, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 р. за N 489/5680) , затверджено Порядок відшкодування податку на додану вартість, пунктом 6.3 якого встановлено, що на суму бюджетної заборгованості податковими органами в особовому рахунку платника після повного перерахунку коштів з бюджету нараховуються відсотки на рівні 120 відсотків річних від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Враховуючи, що повне перерахування бюджетної заборгованості за спірними деклараціями відбулось 22.12.2006р., то суд вважає, що позивачем не порушені встановлені ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України строки звернення до суду.
Стосовно позовних вимог позивача до відповідача 3 , то відповідно до підпункту 6 пункту 7 Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 р. N 590 , безпосередньо на відділення Державного казначейства у районах, містах, районах у містах покладено здійснення за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов'язкових платежів.
Згідно до п.п.7.7.6 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (з урахуванням змін від 25.03.2005р.) орган державного казначейства на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
За приписами п.4 Наказу ДПА України та Державного Казначейства України від 21.05.2001року №200/86 “Про затвердження Змін та доповнень до Порядку відшкодування податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 р. за №489/5680 відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів (за встановленою формою) або за рішенням суду.
Відповідно до ст. 48 Бюджетного Кодексу України від 21.06.2001р. в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним Казначейством України операцій з коштами державного бюджету.
На підставі зазначених положень Бюджетного Кодексу України та Порядку відшкодування податку на додану вартість органи Державного Казначейства України перераховують кошти своїми платіжними дорученнями з рахунків,на яких обліковуються кошти державного бюджету на рахунок, що зазначається у висновку податкового органу чи в рішенні суду.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі 1 та 2 в установлений Законом термін висновків на відшкодування позивачеві процентів на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за лютий, березень 2005р., грудень 2004р., січень, травень 2005р. до Головного Управління Державного казначейства у Донецькій області не направляли, тому суд вважає, що відповідач 3 не порушував права позивача, як платника податків, оскільки в силу своїх повноважень був позбавлений можливості здійснити позивачу відшкодування податку на додану вартість без одержання відповідного висновку від відповідачів 1,2.
З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України відсотків в розмірі 480927,12 грн., нарахованих на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість, яка виникла в результаті несвоєчасного експортного та внутрішнього відшкодування, у тому числі по деклараціям за грудень 2004р.-215 990,18 грн., січень - 3923,77 грн., лютий 2005р.- 195932,60 грн. , березень 2005р.- 1512,49 грн., травень 2005р.- 63568,08 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 461272 грн.72 коп.
На підставі викладеного, керуючись п.7.7 ст.7, ст.8 Закону України “Про податок на додану вартість та ст.ст.17-20,69-72,86,99,100,94,158-163,167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,
Позов Корпорації “Індустріальна спілка Донбасу » до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку , Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій про визнання протиправної бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку , Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька, по несвоєчасному відшкодуванню суми експертного ПДВ по декларації з податку на додану вартість за лютий, березень 2005р. та несвоєчасному відшкодуванню сум внутрішнього ПДВ по деклараціям за грудень 2004р., січень, травень 2005р. , та стягнення з Державного ююджету України відсотків в розмірі 480927,12 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України (б/рахунок №311114030700002, одержувач - Держбюджет м.Донецька, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 23977045) на користь Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу » (83050, м.Донецьк, вул..Щорса,48, р/рахунок №26001014300 в ЗАТ “Донгорбанк», МФО 334970, ЄДРПОУ 24068988) проценти на суму бюджетної заборгованості в розмірі 461272 грн.72 коп.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Присудити Корпорації “Індустріальна спілка Донбасу» (83050, м.Донецьк, вул..Щорса,48, р/рахунок №26001014300 в ЗАТ “Донгорбанк», МФО 334970, ЄДРПОУ 24068988) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1630 грн.53коп.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суддя
Постанова в повному обсязі виготовлена 13.08.2007р.
Надрук. 5 примір.
1 суду
4 сторонам