"20" червня 2007 р. Справа № 13/119
Суддя господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович
розглядаючи справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія"
про стягнення заборгованості - 899,76 грн
за участю представників:
позивача: Войткова З.Г. - головний спеціаліст - юрисконсульт.
відповідача: не з'явився.
прокурора
Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі звернулось з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія», с. Снячив, Сторожинецького району, Чернівецька область, про стягнення заборгованості - 899,76 грн.
Ухвалою суду від 27.04.2007 р. порушено провадження по даній справі, судове засідання призначено на 24.05.2007 р.
Ухвалою суду від 24.05.2007 р. розгляд справи був відкладений на 20.06.2007 р. в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на підставі ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, призначених відповідно до норм ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», однак має заборгованість перед позивачем по зазначених платежах.
Відповідач вдруге в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, вимоги позивача не спростував. Зазначене не перешкоджає вирішенню спору по суті, оскільки наявним в справі поштовим повідомленням підтверджується належне повідомлення відповідача про час і місце слухання справи, а тому справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши надані доказі в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.
У ході розгляду справи встановлено, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди повинен покривати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах або за вислугу років, у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Такий порядок визначено Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція).
У пункті 6.1 розділу 6 Інструкції встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону.
Відповідно до п. 6.2 Інструкції витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.
Згідно розрахунку поданого позивачем сума страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування призначених відповідно до п.п. “Б»-“З» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» представленим позивачем громадянам за період з жовтня по грудень 2006 р. становить 899,76 грн.
Частиною 2 статті 106 Закону встановлено, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій стягується у такому ж порядку (п. 6.9 Інструкції).
Відповідач доказів оплати боргу суду не надав, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення" та керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія», с. Снячив, Сторожинецького району, Чернівецька область ід. Код 25079867 на користь Управління пенсійного фонду України в Строжинецькому районі Чернівецької області, м. Сторожинець, вул. Лопуляка, 6 (р/р 25603700325001 в Сторожинецькому відділенні ВАТ “Державний ощадний банк України» МФО 356420 ідент. Код 21430644) заборгованість з відшкодування пільгових пенсій в сумі 899,76 грн.
Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Порядок і строки апеляційного оскарження.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Після набрання постановою законної сили видати виконавчий лист.
Суддя С.О. Миронюк