Справа № 212/2877/20
3/212/1202/20
06 травня 2020 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ваврушак Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, відомості про місце навчання та (або) роботи відсутні, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
На розгляд до суду надійшов протокол серії ДПР18 № 410513 від 19.04.2020 про адміністративне правопорушення, складений інспектором взводу 1 роти 1 батальйону 1 УПП в м. Кривий Ріг в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Константіновою К. М., згідно якого неповнолітній ОСОБА_1 , 19.04.2020 року о 22.04 годині, керував транспортним засобом, марки «Скутер НОМЕР_1 » без номерного знаку, по вул. Мусоргського в Покровському районі м. Кривого Рогу, порушив правила користування мотошоломами, чим порушив пункт 2. 3 (г) Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст.121 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, зловживаючи своїм правом на участь у розгляді справи, оскільки достовірно знав, що відносно нього складено протокол, який направлений до суду, в суд не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду він не направляв. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 , оскільки він належно повідомлений про розгляд справи.
Крім того, оголошення про розгляд справ містяться на офіційному веб-сайті судової влади, що дає особі можливість дізнатися про стан судового провадження.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», п.43 (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Відповідно до ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
В порушення вимог ст. 270 КУпАП, та всупереч вимогам ст. 33 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський, встановивши, що ОСОБА_1 на час вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення перебував у неповнолітньому віці, не переконався, що ОСОБА_1 правильно розуміє суть правопорушення вчинення якого йому ставиться у провину, хоча в цьому випадку зобов'язані були такі дії вчинити, шляхом повідомлення і залучення до справи захисника та його батьків - законних представників, як того вимагають загальні положення норм права як національного так і міжнародного, зокрема Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.
Наведені обставини вказують на порушення прав ОСОБА_1 на захист та роблять недопустимими докази у справі, як вказаного протоколу так інших доказів, виходячи з правил «отруйного дерева» у доказуванні.
Оскільки всі докази по справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст.121 КУпАП, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, відносно неповнолітнього ОСОБА_1 були здобуті докази поліцейським з порушенням вимог ст. ст.245, 270 КУпАП, а саме без участі законного представника неповнолітнього, тобто з порушенням права на захист ОСОБА_1 , то всі зібрані по справі докази є недопустимими в обґрунтування винуватості неповнолітнього за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Інших належних доказів, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 п.2.3 (г) Правил дорожнього руху України суду не надано.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставини, приймаючи до уваги, що зібрані по справі докази є недопустимими в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 121, 247, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя: Н. М. Ваврушак