Справа № 201/3482/20
Провадження № 1-кс/201/1378/2020
04 травня 2020 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12016040650005222 від 13.12.2016,
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 14.04.2020 надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12016040650005222 від 13.12.2016, обґрунтовуючи яке, останній зазначив, що в ході досудового розслідування кримінального провадження ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2016 (справа №201/17533/16, провадження 1-кс/201/10254/2016) було накладено арешт на зазначене в клопотанні нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 . Оскільки дана квартира на праві приватної власності належить заявнику, ОСОБА_3 , всі судові спори з приводу неї завершені, заявник просив суд скасувати арешт, накладений на квартиру.
Клопотання було передано в провадження слідчого судді ОСОБА_1 15.04.2020.
Розгляд клопотання неодноразово відкладався у зв'язку з ненаданням матеріалів кримінального провадження.
Адвокат ОСОБА_4 яка діє в інтересах ОСОБА_3 04.05.2020 надала суду заяву, в якій клопотання про скасування арешту підтримала, також просила його розглянути за її відсутності, що не перешкоджає розгляду клопотання.
Представник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 в судове засідання надав заяву про можливість розгляду клопотання без його участі.
Представник Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області в судове засідання 04.05.2020 не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином (в справі є відповідні підтвердження), причини неявки суду не повідомив, матеріали кримінального провадження суду для огляду не надав, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, не перешкоджає розгляду скарги.
За таких обставин суд розглянув клопотання про скасування арешту за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України з урахуванням заяви представника заявника та неявки представника Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Суд, розглянувши клопотання, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання про скасування арешту слід задовольнити з наступних підстав.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2016 у справі №201/17533/16, провадження 1-кс/201/10254/2016) було задоволено клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про арешт майна та накладено у кримінальному провадженні № 12016040650005222 від 13.12.2016 арешт на зазначене в клопотанні нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Вирішуючи вимоги про скасування арешту у заявленому клопотанні, а також приймаючи до уваги те, що заявник є законним володільцем на праві приватної власності арештованої квартири, що підтверджується матеріалами справи, крім того немає жодного відношення та процесуального статусу у кримінальному провадженні №12016040650005222 від 13.12.2016, суд приходить до висновку, що підстави для подальшого арешту на квартиру АДРЕСА_1 на даний час відсутні, отже клопотання ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Судом також враховано й те, що при розгляді клопотання прокурор та представник Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явились, жодних заперечень не надали, не довели необхідності та наявності потреби у подальшому арешті майна, матеріали кримінального провадження суду не надали.
Окрім цього, судом враховані й ті обставини, що ОСОБА_3 не має у цьому кримінальному провадженні статусу підозрюваного чи обвинуваченого, а також третьої особи, яка набула зазначене майно безоплатно або за вищу або нижчу ринкову вартість і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 КК України, відповідно до ст. 96-3 КК України. Підстави стверджувати про те, що зазначене майно може встановити будь-які відомості під час досудового розслідування відсутні.
До того ж, суд вважає за необхідне послатися на приписи п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
З огляду на це слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання своєю власністю, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).
Враховуючи викладене та керуючись п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 4 ст. 107, ст.ст. 170-174 КПК України,
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12016040650005222 від 13.12.2016 - задовольнити.
Арешт, накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2016 (справа №201/17533/16, провадження 1-кс/201/10254/2016) на квартиру АДРЕСА_1 - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1