Справа № 201/3809/20
Провадження № 1-кс/201/1501/2020
27 квітня 2020 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого з ОВС четвертого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей та документів, -
До суду надійшло клопотання слідчого з ОВС четвертого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей та документів, в рамках кримінального провадження № 32019041660000045 від 31.10.2019 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, в якому останній просив суд надати тимчасовий доступ речей і документів, які складають банківську таємницю та їх вилучення(виїмку), у посадових осіб АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (МФО НОМЕР_1 ).
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (п.2) ч.3 ст. 132 КПК України).
При прийнятті рішення судом враховано, що відповідно до ч.5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Подане до суду клопотання слідчого не відповідає вимогам, регламентованим, зокрема, п.7 ч.2 ст.160 КПК України, а саме: у клопотанні не зазначено щодо можливості використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах та неможливості іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів та не зазначено, враховуючи попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення, зазначену в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
Таким чином, у вказаному клопотанні слідчим в порушення вимог ч.5 ст.163 КПК України не доведено, що речі або документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у цьому кримінальному провадженні.
Крім того, ч. 3 ст. 93 ЦПК України визначено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
При цьому, враховуючи зміст клопотання та долучених до нього матеріалів, можливо дійти до висновку про можливість без застосованого такого заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ, отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, зокрема, звернення до посадових осіб АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (МФО НОМЕР_1 ) із запитом про надання необхідних документів.
Проте, слідчим не доведено факту звернення під час досудового розслідування із вказаним запитом до особи, у володінні якої знаходяться документи та, відповідно, факт відмови в наданні таких документів посадовими особами АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (МФО НОМЕР_1 ), як і не доведено взагалі, що дана інформація міститься лише у вказаного товариства.
До того ж, слідчим в клопотанні не вказано, місця розташування (юридичної чи фактичної адреси) АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (МФО НОМЕР_1 ), тобто невідомо, за якою адресою слідчий буде звертатись з ухвалою про тимчасовий доступ до речей та документів з метою її виконання.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 110, 163-166, 309, 369-372 та 395 КПК України, -
У задоволені клопотання слідчого з ОВС п'ятого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей та документів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1