Справа № 210/759/20
Провадження № 2-а/210/24/20
іменем України
"29" квітня 2020 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді Хлистуненко О.В.
секретаря судового засідання Недолуги Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти 11 батальйону Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції Дніпропетровської області ДПП сержанта поліції Сушко Олександра Сергійовича про скасування постанови, суд -
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 21.01.2020 року, рухаючись у м. Кривому Розі по вул. Ракітіна, автомобілем марки ВАЗ, д/н НОМЕР_1 , був зупинений поліцейським патрульної поліції. В ході розмови, поліцейський пояснив причину зупинки, за перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год. В результаті їх дискусії, поліцейським було перенесено розгляд адміністративної справи на 28.01.2020 року.
28.01.2020 року в приміщенні кабінету 19 по вул. Волгоградській було винесено постанову ДП18 №662679 від 28.01.2020 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП України. У визначенні суті порушення, вказавши при цьому перевищення встановлення обмеження руху більш як на 20 км/год., що було зафіксовано пристроєм TruСАМ.
Постанову вважає незаконною з наступних підстав. Тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruСАМ, який зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12, є виключеним з Державного реєстру на підставі наказу Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року №1362 та сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки №UA-МІ/1- 2903-2012 від 29.08.2012 року є не чинним з 02.11.2015 року. Також, при проведенні розгляду справи суб'єктом владних повноважень не було встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до роз'яснень Конституційного Суду України та норм КУпАП, відповідачем неправомірно застосовано скорочене провадження у справі про адміністративне правопорушення. Крім того, в постанові відсутні відомості заповненої квитанції про сплату штрафу, відсутні реквізити щодо сплати штрафу, та необхідна, згідно стандарту, печатка уповноваженого органу в даній квитанції.
Тому, просить суд визнати незаконною та скасувати постанову ДП18 №662679 від 28.01.2020 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, згідно якої просив розглядати справу без його участі, та задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач інспектор взводу 1 роти 11 батальйону Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції Дніпропетровської області ДПП сержант поліції Сушко О.С. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Скористався правом та надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно постанови серії ДПР18 №662679 від 28.01.2020 року, 21.01.2020 року о 11.15 год. в м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ ВАЗ 21043 днз НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження руху більш ніж на 20 км/год, а саме керував ТЗ зі швидкістю 80 км/год., за що притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. (а.с. 6).
Правопорушення було зафіксоване лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruСАМ LTI 20/20 № ТС №000715.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі - ПДР).
Згідно зі ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п.1.1. ПДР України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.
Так, відповідачем було надано суду DVD диск з відеозаписом на якому ніби то зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI 20/20 обставини порушення позивачем ПДР та роздруківку фото копії з нього.
Проте, з переглянутого судом вище наведеного відеозапису встановлено, що по автодорозі рухаються транспортні засоби, державні номерні знаки, яких встановити не можливо через неякісну фіксацію, та те що даний запис триває всього 3 секунди. На самому відеозапису наявна електронна відмітка «80 km/h (АРР)», однак швидкість якого саме автомобіля була зафіксована, встановити не можливо, оскільки два ТЗ рухаються паралельно.
До того ж, відповідачем надано суду фото роздруківку з відеозапису, на якій зображено чотири автомобіля, на одному з яких мається орієнтир про те, що це є дійсно автомобіль позивача ОСОБА_1 , через неякісну копію встановити не можливо. Також, суд відноситься критично до фотокопії на якій ніби-то зображено державний номерний знак автомобіля, проте якого автомобіля та який саме номерний знак встановити також не можливо.
Отже, суд дійшов висновку, що надані відповідачем докази, зокрема відеозапис та фото копія є недопустимими доказами по справі, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що з метою гарантування дотримання і захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП України.
Керуючись ст. ст. 19, 20, 77, 159, 160, 244-246, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти 11 батальйону Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції Дніпропетровської області ДПП сержанта поліції Сушко Олександра Сергійовича про скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ДПР18 №662679 від 28.01.2020 року складену інспектором взводу 1 роти 11 батальйону Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції Дніпропетровської області ДПП сержантом поліції Сушко Олександром Сергійовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення набирає законної після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення складено 29 квітня 2020 року.
Копію рішення невідкладно видати учасникам справи.
Суддя: О. В. Хлистуненко