Справа № 2-1943/2010
9 квітня 2010 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Склярова В.В., при секретарі Садовій Ю.С., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості по заробітній платі,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості по заробітній платі. Згідно позовної заяви та доповнень позовних вимог, позивач згідно з записом 01.11.2004 р. в трудовій книжки № 1489710 був прийнятий на роботу в ПАТ КБ «ПриватБанк» на посаду ведучого експерту Управління безпеки по Краматорському філіалу ПАТ КБ «ПриватБанк» 28.12.2009 р. він був звільнений з займаної посади. При звільненні з ним не був проведений розрахунок. Борг по заробітній платі за жовтень 2009 р. складає 15900 грн. згідно наказу від 18.12.2009 року № PR/2-2009-4264, середній заробіток за період затримки розрахунку з 30.12.2009 року по 26.03.2010 року складає 18355,26 грн. Крім того, діями відповідача йому була причинена моральна шкода, яка виразилася у тяжкому матеріальному та моральному становищі, порушенні стану здоров'я. Просить стягнути з відповідача заборгованість по зарплаті в сумі 15900 грн., середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 18355,26 грн., моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача ПАТ КБ “ПриватБанк” ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково. Згідно ст.2 ЗУ «Про оплату праці» структура заробітної плати розподіляється на 3 частини: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні і компенсаційні виплати. Заробітна плата в сумі 15900 грн., яка є предметом спору, відповідно до ст.2 відноситься к іншим заохочувальним та компенсаційним виплатам (до них належать виплати в формі винагороди по результатам роботи за рік, премії по спеціальним системам и положенням, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами діючого законодавства чи які ведуться понад встановлених вказаних актами норм). При звільненні ОСОБА_1, з співробітником був проведений повний розрахунок відповідно до ст.116 КЗпП України, а саме - виплачена основна заробітна плата. Відповідно до ст.15 ЗУ «Про оплату праці», ст.97 КЗпП України форми і системи плати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами самостійно. Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при розв'язанні спорів про виплату премій, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими встановлені умови та розмір цих виплат. Робітники, на яких поширюються зазначені нормативні акти, можуть бути позбавлені таких виплат лише у випадках й на умовах, передбачених цими актами. Реалізація цього права здійснюється компетентними органами або відповідними службовими особами відповідно з уставними документами шляхом прийняття управлінчеського рішення. Локальним нормативним актом, регулюючими умови і порядок виплати премій у ПриватБанку, є Положення про управління мотивації співробітників банку і Керівництво про оплату праці і пільгах співробітників. Положення затверджено Наказом по ПриватБанку № 100-КТ 26.03.2004 року. Згідно п.п. 7.3.12 Положення, премія не виплачується звільняючим ся і звільненим співробітникам, зокрема тих, хто звільняється (звільнений) з поважних причин: п.1-3 ст.36 КЗпП, ст.38, ст.40 п.2. Звільнення ОСОБА_1 здійснювалося за ініціативою банку (п.3 ст.40) і не може рахувати поважною причиною, оскільки перелік поважних причин викладений в ст.38 п.1 КЗпП України. Керівництвом також передбачено, що премія не виплачується співробітникам банка, продемонстировавших у звітному періоді незадовільні результати роботи, а також у випадку звільнення. В наказі від 18.12.2009 року, підготовленому по лінії Служби безпеки, були проведені підстави для примірювання співробітників і суми, яки являлись бонусними винагородами по результатам роботи, але, 16.10.09 р. на спеціалістів внутрішньої безпеки банку надійшла службова записка про виявлення порушень в діях співробітників НБ ОСОБА_1 У зв'язку з цим, зам.начальника по НБ Головного Банку Колісніченко було проведено службове розслідування, при якому рекомендовано вирішити питання про звільнення ОСОБА_1 Результати службового розслідування завершилися Наказом від 17.12.09 р. Про звільнення менеджера УБ по Краматорському філіалу ОСОБА_1 по негативним мотивам (за сестиматичне невиконання зобов'язань, покладених трудовим договором). Таким чином, питання про звільнення Панті почав існувати з 16.10.09 р. (з моменту ініційнування перевірки, де стояло питання про притягнення винного до відповідальності), а згідно п. 7.3.12 Положення - премія не виплачується звільняючим ся чи звільненим. Таким чином, питання про невиплату премії ОСОБА_1 повністю відповідає положенню й законодавству. Звільненому як недобросовісному співробітнику, Панті не була виплачена премія на підставі нормативного акту, діючого і регулюючого вказаними правовідносинами у ПриватБанку. Також ПАТ КБ «ПриватБанк» не порушував законних прав позивача, тому не міг спричинити моральні страждання. Просить позовні вимоги позивача задовольнити частково в частині середньої заробітної плати за затримку розрахунку з 30.12.2009 р. по 04.02.2010 року в сумі 7595,28 грн., в іншій частині позовних вимог слід відмовити, в зв'язку з безпідставністю.
Вислухавши думку сторін, проаналізувавши зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 був прийнятий на роботу згідно з наказом № 5322 від 01.11.2004 року до відповідача ведучим експертом Управління безпеки по Краматорському філіалу, а 28.12.2009 року був звільнений по ст.40 п.3 КЗпП України /а.с.12/.
Згідно із ст. 116 КЗпП України, при звільненні робітника виплата всіх грошових сум здійснюється в день звільнення, але не пізніше наступного дня після пред'явлення вимог про розрахунок.
Як вбачається з виписки по платіжній картці ОСОБА_1, заборгованість по заробітній платі в сумі 2323,57 грн. була виплачена 05.02.2010 року.
Згідно ст. 117 КЗпП України у випадку затримки розрахунку при звільненні з вини власника, з підприємства на користь працівника стягується середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні.
Суд вважає, що компенсація у розмірі середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме з 30.12.2009 року по 04.02.2010 року, підлягає стягненню на користь позивача, за 36 робочих дня виходячи із середньоденного заробітку 210,98 грн. = 7595,28 грн.
Крім того позивач просить стягнути на його користь нараховану премію в сумі 15900 грн. згідно наказу з виплатою затримки за розрахунок.
Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню так як згідно наказу від 18.12.2009 р. ОСОБА_1 був премійований за жовтень 2009 року сумою 15900 грн./ а.с.6-7,11/
Суд вважає, що на ця виплата є частиною заробітної плати і вона сплачується співробітниками регулярно, тому на цю виплату поширюється і вимога ст.117 КЗпП України, і підлягає стягненню за 87 робочий день з 30.12.09. по 26.03.2010 р.( 87х на 210,98 грн. середня денна зарплата = 18355,26 грн.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд вважає, що позивачу в зв'язку з несвоєчасною виплатою зарплати була заподіяна моральна шкода, тому що він додатково вживав заходів для організації свого життя, не міг нормально існувати, сплачувати комунальні платежі, хворів. Тому на його користь необхідно стягнути 1500 грн., тому що суд вважає, що саме на таку суму йому був заподіяний моральний збиток.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 40, 116, 117, 237-1 КЗпП України, суд, -
Стягнути з ПАТ КБ “ПриватБанк” (к/р 32009100400 в обласному Управлінні НБУ в Дніпропетровській області, МФО 305006, код 14360570) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 7595,28 грн., моральну шкоду 1500 грн.
Стягнути з ПАТ КБ “ПриватБанк” (к/р 32009100400 в обласному Управлінні НБУ в Дніпропетровській області, МФО 305006, код 14360570) судовий збір у дохід держави в сумі 51 грн. та 8,50 грн. (р/р № 31411537700059 в ГУ ДКУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 34686652, МФО 834016, на рахунок місцевого бюджету м. Краматорська), а також витрати з інформаційно - технічного розгляду справи у розмірі 120 грн. (р/р 31216259700004 в ГУ ДКУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016 на рахунок Державного бюджету Ворошиловського району м. Донецька).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через суд м. Краматорська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів від дня його проголошення; апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів до Апеляційного суду Донецької області через суд м. Краматорська.
Суддя:
Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та надруковано в одному примірнику.
Суддя: