Подільський районний суд міста Києва
Провадження № 1-кс/758/1165/20
Справа № 758/2164/20
22 квітня 2020 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_2 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 , про арешт майна, -
Слідчий СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_2 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна.
Клопотання обґрунтоване тим, що «В провадженні слідчого відділу УП в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12020100120000224, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 14 лютого 2020 року приблизно о 08 год. ЗО хв. ОСОБА_4 , знаходячись між вхідними дверима, які знаходяться у вестибюлі станції метро «Харківська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, поруч з ОСОБА_5 , помітив у правій зовнішній кишені куртки останньої мобільний телефон, після чого у нього виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону марки «Samsung Galaxy М20 4/64 Gb» синього кольору в силіконовому чохлі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 14 лютого 2020 року приблизно о 08 год. 30 хв., перебуваючи між вхідними дверима, які знаходяться у вестибюлі станції метро «Харківська» КП «Київський метрополітен» в м. Києві, впритул наблизився до ОСОБА_5 та впевнившись, що за його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, своєю правою рукою із правої зовнішньої кишені куртки останньої витягнув мобільний телефон марки «Samsung Galaxy М20 4/64 Gb» синього кольору в силіконовому чохлі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 5 442 гривень 74 копійок, у якому знаходились картки мобільного оператора «Vodavone» НОМЕР_3 , та «Lifecell» НОМЕР_4 , які матеріальної цінності для потерпілої не становлять.
У подальшому, того ж дня, ОСОБА_4 , тримаючи у руках викрадений мобільний телефон марки «Samsung Galaxy М20 4/64 Gb» синього кольору в силіконовому чохлі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , спричинив майнову потерпілій ОСОБА_5 на загальну суму 5 500 гривень.
Вищевказані відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020100120000224 від 14 лютого 2020 року.
14.02.2020 о 15 год. 15 хв. в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, було затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого виявлено та вилучено із лівої внутрішньої кишені одягненої на ньому куртки, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy М20 4/64 Gb» синього кольору в силіконовому чохлі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно п. З ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Підставою, у зв'язку з якою потрібно накласти арешт на майно, а саме на вищевказаний мобільний телефон є те, що він визнаний речовим доказом по справі і у разі повернення його власнику, вони можуть бути передані іншій особі, знищенні або спотворенні в будь-який спосіб.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, слідчий просить накласти арешт на зазначене в клопотанні майно, а саме на мобільний телефон марки «Samsung Galaxy М20 4/64 Gb» синього кольору в силіконовому чохлі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 »
Слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків з таких підстав.
Слідчим суддею встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України 14.02.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100120000224.
Слідчим СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100120000224 від 14.02.2020 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.
Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є, зокрема, доказом злочину.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий суддею встановлено, що у порушення зазначених вимог закону у клопотанні не зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, третіми особами таким майном.
Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Клопотання не відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, тому підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 98, 168, 171, 172, 309 КПК України, -
Повернути прокурору для усунення недоліків клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_2 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 , про арешт майна.
Встановити прокурору строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддяОСОБА_1