Провадження № 11-сс/821/119/20 Справа № 712/1316/20 Категорія: ст.ст.181, 194 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
04 травня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого-суддіОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю: секретаря судового засідання прокурора ОСОБА_5 ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 11 лютого 2020 року, якою щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черкаси, українця, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 21.05.1999 Соснівським районним судом м. Черкаси, за ч.2 ст.141 КК України строком на 2 роки позбавлення волі; 2) 23.07.2001 Придніпровським районним судом за ч.2 ст.140 КК України строком на 9 місяців позбавлення волі; звільнений 27.07.2001 на підставі ЗУ «Про амністію»; 3) 13.03.2003 Соснівським районним судом за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.ст.70, 69 КК України строком на 2 роки позбавлення волі, звільнений 07.08.2004 по відбуттю строку покарання; 4) 12.02.2009 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч.1 ст.309, ч.2 ст.307, ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ст.70 КК України строком 4 роки позбавлення волі; 5) 11.07.2011 Соснівським районним судом м.Черкаси ч.2 ст.389 КК України строком на 1 рік та 1 місяць обмеження волі; 6) 12.12.2012 Соснівським районним судом м.Черкаси за ч.3 ст.357, ч.3 ст.358, ч.2 ст.190, ч.4 ст.358, ч.2 ст.185, ст. 70 КК України строком 1 рік 3 місяці позбавлення волі; 26.06.2013 звільнений по відбуттю строку покарання; 7) 17.01.2014 Соснівським районним судом м.Черкаси строком на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 2 роки; 8) 11.11.2015 Соснівським районним судом м.Черкаси за ч.3 ст.185, ч.2 ст.ст.185, 70 КК України строком 3 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України приєднано невідбутий строк у вигляді 7 місяців з кінцевим строком 4 роки 1 місяць позбавлення волі; 9) 17.12.2015 Придніпровським районним судом м.Черкаси за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України строком до 3 років позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України приєднати частково не відбуте покарання у вигляді 1 рік 2 місяці по вироку Соснівського районного суду з кінцевим строком 4 роки 2 місяці позбавлення волі, 31.07.2018 звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 1рік 1 місяць 8 днів, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту терміном на 60 діб, тобто до 10 квітня 2020 року, включно та покладено обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, -
11 лютого 2020 року старшим слідчим СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 до слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси подано клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
Необхідність застосування даного запобіжного заходу обґрунтовується тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що будучи раніше судимим, ОСОБА_8 , 1982 року народження, 16.05.2019 близько 15 год. 30 хв., знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , в якому проживає потерпілий ОСОБА_10 , повторно, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, умисно, з корисливих мотивів, відкрито, шляхом вільного доступу, викрав гаманець чорного кольору з грошовими коштами в сумі 300 грн., чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на суму 300 грн. В подальшому потерпілий ОСОБА_10 висловив вимогу ОСОБА_8 щодо повернення гаманця, на що останній віддавши гаманець без грошових коштів, зник у невідомому напрямку.
10.02.2020 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 11 лютого 2020 року застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту терміном на 60 діб, тобто до 10 квітня 2020 року, включно та покладено обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Постановляючи оскаржувану ухвалу слідчим суддею враховано, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який відповідно до ч.2 ст.186 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.
Вирішуючи клопотання слідчого, судом також враховано вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.
Одночасно слідчим суддею враховано, що підозрюваний має постійне місце проживання, вину в інкримінованому злочині визнає, розкаюється, має на утриманні малолітніх дітей, які проживають разом з ним. При затриманні спроб втеч не здійснював, надає покази та сприяє розкриттю кримінального правопорушення, а дослідженням клопотання, та поясненням слідчого та прокурора у судовому засіданні вбачається, що органом досудового розслідування не доведено, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та уникати явки за викликами, та якимось чином впливати на свідків.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді від 11.02.2020 скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
Вважає, що ухвала суду є необґрунтованою з підстав невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального правопорушення та невмотивованою з підстав не наведення належних і достатніх мотивів та підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме, цілодобового домашнього арешту.
Зазначає, що ОСОБА_8 31.07.2018 був звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном на 1 рік 1 місяць 8 днів, а також будучи неодноразово судимим, на шлях виправлення не став та скоїв новий злочин, таким чином наявний ризик, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.
В апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду є необґрунтованим, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення та не підтверджуються доказами, дослідженими під час розгляду клопотання, оскільки судом не встановлено те, чи ОСОБА_8 проживає та чи має можливість проживати за адресою реєстрації в будинку АДРЕСА_1 .
Зазначає, що твердження суду про те, що діти проживають разом з підозрюваним, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.
Крім того, в ході судового розслідування, відсутні відомості про те, що підозрюваний ОСОБА_8 не може утримуватися в умовах Черкаського слідчого ізолятору.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора ОСОБА_6 , яка не підтримала апеляційну скаргу, в задоволенні якої просила відмовити, зазначивши, що строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, застосований оскаржуваною ухвалою відносно підозрюваного ОСОБА_8 закінчився, та яка не забезпечила явку підозрюваного ОСОБА_8 , колегія суддів вважає, за можливе розглядати дану справу без участі останнього та його захисника ОСОБА_11 , залишивши апеляційну скаргу прокурора без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, на виконання вимог ч.ч.1, 2 ст.194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.
Одним із видів запобіжних заходів у кримінальному провадженні відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.176 КПК України є домашній арешт.
Відповідно до ч.ч.1,2,6 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби та який, може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Згідно ч.5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, зокрема, носити електронний засіб контролю.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя прийшов до вірного висновку про те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який відповідно до ч.2 ст.186 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.
Судом також враховано вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.
Одночасно слідчим суддею враховано, що підозрюваний має постійне місце проживання, вину в інкримінованому злочині визнає, розкаюється, має на утриманні малолітніх дітей, які проживають разом з ним. При затриманні спроб втеч не здійснював, надає покази та сприяє розкриттю кримінального правопорушення, а дослідженням клопотання, та поясненням слідчого та прокурора у судовому засіданні вбачається, що органом досудового розслідування не доведено, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та уникати явки за викликами, та якимось чином впливати на свідків.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст.177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.
Ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу повинна відповідати вимогам ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.ст.177, 178 КПК України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками слідчого судді, який з урахуванням даних про особу підозрюваного, зокрема: наявність постійного місця проживання, визнання вини в інкримінованому злочині, за який розкаюється, наявність на утриманні малолітніх дітей, які проживають разом з ним та який при затриманні спроб втеч не здійснював, надає покази і сприяє розкриттю кримінального правопорушення, дійшов правильного висновку про те, що з урахуванням обґрунтованої підозри, особи підозрюваного та наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.
Враховуючи вищевикладене, безпідставними є доводи апеляційної скарги прокурора про необґрунтованість ухвали суду з підстав невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального правопорушення та невмотивованою з підстав не наведення належних і достатніх мотивів та підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме, цілодобового домашнього арешту.
Як вбачається з матеріалів провадження та правильно встановлено слідчим суддею, що органом досудового розслідування не доведено, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування і уникати явки за викликами, та якимось чином впливати на свідків, з чим також погоджується і колегія суддів.
Доводи прокурора про те, що ОСОБА_8 будучи неодноразово судимим, на шлях виправлення не став та скоїв новий злочин, таким чином наявний ризик, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення є неспроможними, оскільки на час розгляду апеляційної скарги прокурором не надано доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_8 іншого кримінального правопорушення.
Інших доводів, які б спростовували оскаржуване рішення місцевого суду, яке відповідає вимогам ст.370 КПК України, апеляційна скарга прокурора не містить.
Крім того, прокурор ОСОБА_6 під час розгляду апеляційної скарги не підтримала її, у задоволенні якої просила відмовити з мотивів того, що строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, застосований оскаржуваною ухвалою відносно підозрюваного ОСОБА_8 закінчився.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя Соснівського районного суду м.Черкаси дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, належним чином вмотивувавши своє рішення.
Порушень норм кримінального процесуального законодавства України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст.ст.181, 193, 194, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд -
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 11 лютого 2020 року, якою щодо ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту терміном на 60 діб, тобто до 10 квітня 2020 року, включно та покладено обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді