Справа № 761/44181/19
Провадження № 2/761/3005/2020
24 лютого 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О. розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» про відшкодування збитків, понесених в результаті затоплення квартири,
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», згідно з яким просить: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» на користь ОСОБА_1 збитки, завдані залиттям № 29 у житловому будинку № НОМЕР_2 , яке сталося 12.01.2016 року, у розмірі 165 038 грн. 45 коп.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30 000 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ «Перший український експертний центр» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 , де знаходиться квартира позивача під № 29 .
Разом з тим, позивач вказує, що у зв'язку з численними порушеннями та пошкодженнями в гідроізоляції двох балконів третього рівня квартири (надбудова літ. А) та парапетів будівлі, усунення наслідків та порушень яких відноситься до компетенції ТОВ «Перший український експертний центр», відбулося затоплення двох внутрішніх приміщень квартири ( 5-А , 6-А ), про що було складено відповідний акт про наслідки залиття житлового приміщення від 25.04.2019 року.
При цьому, як зазначає позивач, в результаті обстеження квартири АДРЕСА_6 , членами комісії було виявлено наступні причини даного затоплення квартири: не знайдені герметричності примикання водовідливів парапетів будівлі на третьому рівні квартири (надбудова літ. А) з капітальною стіною будівлі. Загальна кількість парапетів 11 м. пог.; відсутність гідроізоляції в місцях кріплення огороджувальних перил на двох балконах 3-го рівня квартири (надбудова літ. А); численні відшарування керамічної плитки на підлозі і стінах двох балконів на третьому рівні квартири (надбудова літ. А) і відсутність заповнення швів міжплиткових. Загальна площа двох балконів - 18 кв.м.
В свою чергу, незважаючи про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце складання акту, останній свого представника для складання акту не направив.
За вказаних обставин, а також посилаючись на те, що для усунення подальшої можливості залиття приміщення квартири АДРЕСА_6 позивачем за власний рахунок було виконано відповідні ремонті роботи на загальну вартість 165 038 грн. 45 коп., останній просить суд стягнути вказану суму коштів з відповідача.
Також, позивач зазначає, що крім збитків, завданих квартирі, йому було завдано моральних страждань, які полягають у моральних переживаннях через пошкодження квартири та необхідністю проведення ремонтних робіт.
Ухвалою від 15.11.2019 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
07.02.2020 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на недоведеність позивачем того факту, що саме неправомірні дії чи бездіяльність відповідача призвели до залиття квартири АДРЕСА_6 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_6 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 16.03.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В., реєстровий номер 1215.
Відповідно до Акту від 25.04.2019 року, складеного комісією у складі: ОСОБА_1, директора будівельно-ремонтної компанії ТОВ «Грин-Форт», головного інженера ТОВ «ЦПП» та сусідів позивача по будинку, встановлено, що у зв'язку з численними порушеннями та пошкодженнями в гідроізоляції двох балконів третього рівня квартири (надбудова літ. А) та парапетів будівлі, усунення наслідків та порушень яких відноситься до компетенції ТОВ «Перший український експертний центр», відбулося затоплення двох внутрішніх приміщень квартири ( 5-А , 6-А ), про що було складено відповідний акт про наслідки залиття житлового приміщення від 25.04.2019 року.
При цьому, як зазначено у вказаному Акті, в результаті обстеження квартири АДРЕСА_6 , членами комісії було виявлено наступні причини даного затоплення квартири: не знайдені герметричності примикання водовідливів парапетів будівлі на третьому рівні квартири (надбудова літ. А) з капітальною стіною будівлі. Загальна кількість парапетів 11 м. пог.; відсутність гідроізоляції в місцях кріплення огороджувальних перил на двох балконах 3-го рівня квартири (надбудова літ. А); численні відшарування керамічної плитки на підлозі і стінах двох балконів на третьому рівні квартири (надбудова літ. А) і відсутність заповнення швів міжплиткових. Загальна площа двох балконів - 18 кв.м.
Відомостей щодо конкретної дати залиття квартири вказаний акт не містить.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач, в обґрунтування своїх позовних вимог, вказував, що залиття його квартири сталося саме з вини відповідача, який, незважаючи про належне повідомлення про дату, час та місце складання акту, свого представника для складання акту не направив.
Разом з тим, відповідно до п.2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт. Додатком 4 до Правил встановлено форму вказаного акта про залиття, якою передбачено обов'язкова присутність осіб, причетних до події, що сталася для спільного огляду приміщення та фіксації характеру, його причин та наслідків.
При цьому, як роз'яснено в листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року за №12/20-11-1975, факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, всі виклики, які надсилалися позивачем на адресу відповідача, були отримані останнім після запропонованого часу для складання акту.
Крім того, слід зазначити, що 23.04.2019 року відповідачем було отримано виклик позивача щодо складання акту з запропонованою датою на 25.04.2019 року на 09 год. 00 хв.
Водночас, як встановлено судом, представники відповідача не змогли потрапити до приміщення позивача у запропонований час, про що свідчить відповідний Комісійний акт про неможливість доступу в квартиру.
Також, слід зазначити, що, як вбачається зі змісту журналу викликів аварійної служби, копія якого додана відповідачем до відзиву, за період з січня 2019 року по 25 квітня 2019 року записи щодо залиття квартири позивача та виклику у зв'язку з цим працівників диспетчерської служби підприємства для усунення можливих пошкоджень чи причин аварії, відсутні.
В свою чергу, за правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, враховуючи вищенаведені положення цивільного процесуального законодавства, суд вважає, що акт не є тим належним та допустимим доказом, який би підтверджував, що саме з вини відповідача відбулося залиття квартири позивача.
Натомість, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 своєї постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6, суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Таким чином, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
За вказаних обставин, а також враховуючи те, що в судовому засіданні не встановлено як вини відповідача в заподіянні шкоди майну позивача, так і причинно-наслідкового зв'язку між такими діями і шкодою, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 12, 13, 76-82, 89, 95, 139, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» про відшкодування збитків, понесених в результаті затоплення квартири.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м.Києва
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: