Справа № 761/42571/19
Провадження № 2-а/761/64/2020
21 січня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Мальцева Д.О.,
за участю секретаря Чугаєвій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами позовного провадження в спрощеному порядку в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Києва справу за позовом ОСОБА_1 до заступника командира роти № 4 батальйону № 4 УПП у м. Києві Гребелюка Олександра Олександровича про визнання протиправними дій та скасування постанови про справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до заступника командира роти № 4 батальйону № 4 УПП у м. Києві Гребелюка Олександра Олександровича (далі по тексту - відповідач), відповідно до якого просив визнати протиправними дії відповідача при винесенні відносно позивача постанови Серія ЕАК № 1649947 від 21.10.2019 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та скасувати вказану постанову.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.10.2019 відповідачем було винесено оскаржувану постанову, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 17.1. ПДР України, за проїзд по смузі для маршрутних транспортних засобів. Однак позивач із вказаною постановою не погоджується, вказує, що мав намір заїхати на автомобільну заправну станцію, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Теліги, 61, проте на смузі в той час перебувала колона з чотирьох автомобілів патрульної поліції, тому позивач не мав змоги виїхати на неї та виконати поворот, перед зупинкою останній мав намір здійснити поворот, проте не встиг, оскільки був зупинений відповідачем за порушення дорожнього знаку, передбаченого п. 5.8. ПДР України. Після зупинки та перевірки посвідчення водія відповідачем було складено оскаржувану постанову без розгляду справи по суті. Позивача також не було ознайомлено з його правами згідно ст. 268 КУпАП. Позивач вважає, що до відповідальності його було притягнуто безпідставно, належних та допустимих доказів його вини не надано, дії відповідача вважає такими, що порушують права позивача у зв'язку з чим звернувся до суду.
Від відповідача відзив не надходив.
31.10.2019 ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
03.12.2019 ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва відкрито провадження по справі, призначено до розгляду в судовому засіданні за правилами позовного провадження в спрощеному порядку з повідомлення осіб, учасникам справи встановлено строки для надання заяв по суті справи.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України).
Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи відомості щодо належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання, а також ту обставину, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи у відповідності до ст. 268, 286 КАС України, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 21.10.2019 заступником командира роти № 4 батальйону № 4 УПП у м. Києві Гребелюком Олександром Олександровичем відносно позивача складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕАК № 1649947.
Відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом «FIAT DOBLO», д.н.з. НОМЕР_1 , 21.10.2019 о 10 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Теліги, 21, здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних ТЗ, позначеною дорожнім знаком 5.8., чим порушив п. 17.1. ПДР України - На дорозі зі смугою для маршрутних ТЗ, позначеною дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняється рух і зупинка інших ТЗ на цій смузі, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
За вчинене правопорушення до позивача застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510, 00 грн.
Так, постанова не підписана особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на ній відсутній будь-які відмітки про відмову вказаної особи від підпису, як відсутній і підпис особи, яка винесла зазначену постанову.
Графа «До постанови додаються» порожня.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про правила дорожнього руху», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно пп. 5.11 п. 5 Розділу 33 «Дорожні знаки» ПДР України визначено значення дорожнього знаку 5.8 "Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів". Дорога, на якій рух транспортних засобів здійснюється за встановленим маршрутом по спеціально відведеній смузі назустріч загальному потоку транспортних засобів.
Відповідно до п. 17.1. ПДР України, на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.
Водночас, згідно п. 17.2. ПДР України, водій, який повертає праворуч на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, може виконувати поворот з цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.
Згідно ч. 3 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, зокрема, у випадку якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
При цьому, у відповідності до ч. 1 ст. 222 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 1-3, 5 ст. 122 КУпАП, покладено на органи Національної поліції.
Згідно положень ч. 1, 3 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі по тексту - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятоюстатті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Інструкції, поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно з п. 9-10 розділу ІІІ Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому, згідно ст. 251 КупАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 розділу IV Інструкції, зміст постанови по справі про адміністративне повинен відповідати ст. 283 КУпАП.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
При цьому, положеннями ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).
Відповідно до ч.5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначає, що мав намір заїхати на автомобільну заправну станцію, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Теліги, 61, проте на смуга руху в той час була зайнята, тому позивач не мав змоги завчасно виїхати на неї та виконати поворот.
За таких обставин вважає, що правила дорожнього руху не порушував, в свою чергу вказані доводи відповідач до уваги не взяв та виніс оскаржувану постанову, не з'ясувавши до кінця всі обставини справи та не надавши позивачу відповідних доказів на підтвердження його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
В свою чергу судом, під час перевірки обставин справи та дослідження доказів встановлено, що графа оскаржуваної постанови «До постанови надається» не заповнена, сама постанова не підписана особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
У зв'язку з цим неможливо встановити на підставі яких саме доказів представником відповідачем було прийнято оскаржувану постанову.
Зокрема, не вбачається, що інспектором патрульної поліції було зафіксоване правопорушення за допомогою технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, відбирались пояснення свідків вказаного правопорушення, чи вживались інші заходи щодо з'ясування обставин вчинення позивачем дій, вказаних в оскаржуваній постанові.
При цьому, відповідач в судове засідання не з'явився, свої пояснення не надав, зазначені в позовній заяві обставини відповідними доказами не спростував.
Жодних інших доказів, які б підтвердили чи спростували викладені в постанові обставини, до постанови, як і до матеріалів справи відповідачем не надано.
Так, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що, оскільки наданими до матеріалів справи про адміністративне правопорушення доказами не підтверджується та обставина, що позивач порушив вимоги п. 17.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП, в його діях не вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений положеннями вказаної статті.
При цьому, відповідачем, в порушенням вимог ст. 280 КУпАП, додатково не було встановлено чи було вчинено правопорушення, чи винен позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а відтак дії останнього щодо прийняття рішення у формі постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП є неправомірними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а постанова заступника командира роти № 4 батальйону № 4 УПП у м. Києві Гребелюка Олександра Олександровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕАК № 1649947, винесена 21.10.2019 відносно позивача за ч. 3 ст. 122 КУпАП, - підлягає скасуванню як така, що винесена з недотриманням вимог чинного законодавства, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 272, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до заступника командира роти № 4 батальйону № 4 УПП у м. Києві Гребелюка Олександра Олександровича про визнання протиправними дій та скасування постанови про справі про притягнення до адміністративної відповідальності, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову заступника командира роти № 4 батальйону № 4 УПП у м. Києві Гребелюка Олександра Олександровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕАК № 1649947, винесену 21.10.2019 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП, - закрити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя: