Номер провадження 2/754/3986/20
Справа №754/1441/20
Іменем України
05 травня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Панченко О.М.,
при секретарі: Чехун Ю.В.
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
В лютому 2020 року позивач звернувся до суду із позовом в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 10.09.2019 року, виданий нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. про стягнення з нього на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у сумі 43 547.63 грн.
Мотивував вимоги позову тим, що 30.03.2013 року між АТ «Альфа Банк» та позивачем було укладено договір кредиту №500357923 за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 26 000.00 грн., а позичальник зобов'язувався повернути наданий кредит і сплати відсотки за користування в сумі, строки, на умовах, що передбачені в цьому договорі. В подальшому, випадково він дізнався про те, що існує виконавчий напис №4588 від 10.09.2019 року вчинений нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. про стягнення з нього на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у сумі 43 547.63 грн. З виконавчого напису вбачається, що відповідач на підставі договору відступлення права вимоги №16-01/19/1 від 16.01.2019 року є правонаступником ТОВ «ФК «ВЕСТА», яке на підставі договору відступлення права вимоги за кредитним договором №1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року є правнаступником ТОВ «Кредитні Інвціативи», яке є правонаступником прав та обов'язків АТ «Альфа Банк». Однак, він не отримував жодних повідомлень про наявність заборгованості ні від АТ «Альфа Банк» ні від жодного з правонаступників про яких він дізнався лише із змісту виконавчого напису, не отримував жодних повідомлень про зміну кредитора за кредитним договором або вимог про погашення заборгованості від правонаступників, включаючи відповідача. Виходячи із змісту виконавчого напису він має заборгованість за кредитним договором. Згідно з Графіком платежів він мав здійснювати платежі по погашенню кредиту та відсотків кожного місяця. Останній платіж мав здійснити 01.04.2016 року. Виходячи з цього, у кредитора за кредитним договором у разі не сплати платежу у певну дату або у разі наявності заборгованості з його боку на дату вчинення останнього платежу згідно з Графіком платежів, на наступний день після однієї з вказаних подій виникало право вимоги. У період з 02.04.2016 року (найпізніша можлива дата виникнення права вимоги у кредитоа за кредитним договором) до 10.09.2019 року (дата вчинення виконавчого напису) не мала місце жодна подія, яка згідно з ст.ст. 263,264 ЦК України є підставою для зупинення або переривання перебігу позовної давності.З огляду на вищевикладене, виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» адже на момент його вчинення вже минуло принаймні на кілька місяців довше аніж передбачені у вказаній статті три роки з дня виникнення права вимоги. Крім того, у виконавчому написі зазначено, що сума заборгованості включає строкову заборгованість за штрафами і пенями у розмірі 25 700.00 грн. При цьому у виконавчому написі вказано, що строк за який проводиться стягнення становить з 16.01.2019 по 15.08.2019 року.З огляду на те, що останній платіж передбачений Графіком платежів припадає на 01.04.2016 року то позовна давність із сплати пені за невиконання боржником зобов'язань з погашення кредиту сплинула 02.04.2017 року. Однак, як зазначалося позивачем раніше, у виконавчому написі зазначено, що вказана у ньому заборгованість включає і заборгованість за пенею і стягується за період з 16.01.2019 року по 15.08.2019 року. Крім того, відповідно до п. 2.2 Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом становить 0,01 % річних. З графіка платежів вбачається, що загальна сума сума процентів за користування кредитом за три роки становить 4,48 грн. При цьому така сума відсотків вираховувалася з початкової суми 26 000.00 грн., що є значно більшою за вказану у виконавчому написі суму заборгованості за кредитом у розмірі 3 316.17 грн., яка зменшувалась по мірі сплати тіла кредиту. З огляду на це, вказана у виконавчому написі сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, яка загалом становить 14 531.46 грн. є очевидно неспівставною з умовою П. 2.2 Кредитного договору та сумою процентів за користування кредитом впродовж трьох років, вказаною у Графіку платежів. Позивач вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки нотаріус вчинив його з порушенням вимог законодавства, а саме не перевіривши безспірності розміру заборгованості. А відтак нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис. Оскільки досудове врегулювання спору виявилось неможливим, позивач змушений звернутись з даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 06.02.2020 року відкрито провадження у даній цивільній справі.
Від представника відповідача 11.03.2020 року до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву.
17.03.2020 року від позивача до суду надійшла письмова відповідь на відзив відповідача.
12.03.2020 року від приватного нотаріуса Гамзатової А.А. до суду надійшли письмові пояснення по справі.
Позивач в судове засідання не з'явився, надіславши до суду письмову заяву в якій підтримав вимоги позову та просив суд про їх задоволення, а також розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про день та час розгляду справи.
Вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
30.03.2013 року між АТ «Альфа Банк» та позивачем було укладено договір кредиту №500357923 за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 26 000.00 грн., а позичальник зобов'язувався повернути наданий кредит і сплати відсотки за користування в сумі, строки, на умовах, що передбачені в цьому договорі.
Як зазначив в своїй позовній заяві позивач він був впевнений,що отриманий за цим договором кредит є погашеним і жодної заборгованості по ньому він не має, проте в подальшому, випадково він дізнався про те, що існує виконавчий напис №4588 від 10.09.2019 року вчинений нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. про стягнення з нього на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у сумі 43 547.63 грн.
З виконавчого напису вбачається, що відповідач на підставі договору відступлення права вимоги №16-01/19/1 від 16.01.2019 року є правонаступником ТОВ «ФК «ВЕСТА», яке на підставі договору відступлення права вимоги за кредитним договором №1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року є правнаступником ТОВ «Кредитні Інвціативи», яке є правонаступником прав та обов'язків АТ «Альфа Банк».
Позивач зазначає про те, що він не отримував жодних повідомлень про наявність заборгованості ні від АТ «Альфа Банк» ні від жодного з правонаступників про яких він дізнався лише із змісту виконавчого напису, не отримував жодних повідомлень про зміну кредитора за кредитним договором або вимог про погашення заборгованості від правонаступників, включаючи відповідача.
В матеріалах справи такі докази також відсутні, а відтак позивач зазначив, що фактично був позбавлений можливості спростувати безспірність вимог відповідача.
Позивач вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки приватний нотаріус вчинив його з порушенням вимог законодавства, а саме не перевіривши безспірності розміру заборгованості, а відтак нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис. Оскільки досудове врегулювання спору виявилось неможливим, позивач змушений звернутись з даним позовом до суду.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (Закон № 3425-XII).
Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Пунктом 2.3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.ст. 77-80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Нотаріус при вчиненні виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а перевіряє безспірність заборгованості в контексті наявності документів з урахуванням положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.
Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 20.05.2015 року № 6-158цс15, яка відповідно до ст.. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.
Як було встановлено під час судового розгляду позивач не отримував вимоги про усунення порушення кредитних зобов'язань, не отримував також повідомлень про зміну кредитора за кредитним договором або вимог про погашення заборгованості від правонаступників, а тому не мав можливості подати свої заперечення стосовно розміру заборгованості.
Статтею 88 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що виконавчий напис вчиняється нотаріусом за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його його початок.
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Кредитний договір по зобов'язанням за яким виходячи із змісту виконавчого напису, позивач має заборгованість, укладено 30.03.2013 року.
Згідно з Графіком платежів позивач мав здійснювати платежі по погашенню кредиту та відсотків кожного місяця. Останній платіж мав здійснити 01.04.2016 року. Виходячи з цього, у кредитора за кредитним договором у разі не сплати платежу у певну дату або у разі наявності заборгованості з його боку на дату вчинення останнього платежу згідно з Графіком платежів, на наступний день після однієї з вказаних подій виникало право вимоги.
У період з 02.04.2016 року (дата виникнення права вимоги у кредитоа за кредитним договором) до 10.09.2019 року (дата вчинення виконавчого напису) не мала місце жодна подія, яка згідно з ст.ст. 263,264 ЦК України є підставою для зупинення або переривання перебігу позовної давності.
З огляду на вищевикладене, виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», адже на момент його вчинення вже минуло більше ніж три роки з дня виникнення права вимоги.
Аналогічного висновку щодо протиправності вчинення нотаріусом виконавчого напису стосовно вимоги, з дня виникнення якої минуло більше трьох років, при розгляді спору з тотожним предметом та за результатом аналізу вищенаведених норм законодавства дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 08.02.2018 року по справі №727/2027/16ц.
Також у виконавчому написі зазначено, що сума заборгованості включає строкову заборгованість за штрафами і пенями у розмірі 25 700.00 грн. При цьому у виконавчому написі вказано, що строк за який проводиться стягнення становить з 16.01.2019 по 15.08.2019 року.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
За наслідком аналізу наведених норм законодавства Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 16.07.2019 року по справі №909/514/16 дійшов висновку, що перебіг позовної давності зі стягнення пені починається зі спливом строку виконання основного зобов'язання.
З огляду на те, що останній платіж передбачений Графіком платежів припадає на 01.04.2016 року то позовна давність із сплати пені за невиконання боржником зобов'язань з погашення кредиту сплинула 02.04.2017 року. Однак у виконавчому написі зазначено, що вказана у ньому заборгованість включає і заборгованість за пенею і стягується за період з 16.01.2019 року по 15.08.2019 року.
Таким чином, за виконавчим написом стягується заборгованість за пенею, нарахована поза межами максимального строку позовної давності для нарахування пені за зобов'язанням з погашення кредиту по кредитному договору.
Крім того, відповідно до п. 2.2 Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом становить 0,01 % річних. З графіка платежів вбачається, що загальна сума сума процентів за користування кредитом за три роки становить 4,48 грн. При цьому така сума відсотків вираховувалася з
початкової суми 26 000.00 грн., що є значно більшою за вказану у виконавчому написі суму заборгованості за кредитом у розмірі 3 316.17 грн., яка зменшувалась по мірі сплати тіла кредиту. З огляду на це, вказана у виконавчому написі сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, яка загалом становить 14 531.46 грн. є очевидно неспівставною з умовою П. 2.2 Кредитного договору та сумою процентів за користування кредитом впродовж трьох років, вказаною у Графіку платежів.
Отже, за виконавчим написом з позивача в порушення вимог ст. 61 Конституції України одночасно стягнуто і пеню і штраф за порушення одного й того самого грошвого зобов'язання.
А тому, суд приймає до уваги твердження позивача, що нотаріусу не були подані всі необхідні документи, визначені Порядком та Переліком, приватний нотаріус Гамзатова А.А. не встановила безспірність заборгованості на підставі належних документів та вчинила виконавчий напис на підставі неналежної нормативної підстави. Крім того, у виконавчому написі вказано тільки підстави правонаступництва прав та обов'язків за кредитним договором ТОВ ФК «ВЕСТА» та відповідача у справі, підстава першого правонаступництва прав та обов'язків за Кредитним договором у виконавчому написі не зазначена. Таким чином приватним нотаріусом не було встановлено чи дійсно відповідачеві належить право вимоги за кредитним договором, тобто чи є відповідач належним стягувачем заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на підтвердження факту безспірності заборгованості відповідач мав би надати нотаріусу первинні бухгалтерські документи, чеки, квитанції, та інше, які підтверджують факти оплати або неналежної оплати позивачем кредитної заборгованості.
На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнанні їх.
Зокрема, документом, що може (з врахуванням заяв чи листів боржника) підтверджувати такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
З урахуванням наведено, слід дійти до висновку, що у розпорядженні нотаріуса були відсутні документи, необхідні для стягнення заборгованості у безспірному порядку: оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання.
Згідно ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
З огляду на означене, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному з'ясуванні обставин справи, суд приходить до висновку про доведеність обставин, якими обгрунтовуються позовні вимоги і позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача 840.80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 141, 206, 258-259, 265, 268, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 546, 572, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 19, 87-89 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерством юстиції України 22.02.2012 № 296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 10.09.2019 року номер реєстрації 4588, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ідентифікаційний код юридичної особи: 36799749) заборгованості у розмірі 43 547.63 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Панченко