Номер провадження 2-а/754/131/20
Справа №754/2442/20
Іменем України
23 квітня 2020 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Клочко І.В. розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 батальйону № 3, полку № 2 УПП в м. Києві рядового поліції Федоренка Б.В. про скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови, мотивуючи свої вимоги тим, що 05.02.2020 року відносно нього була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510, 00 грн. У постанові зазначено про те, що він керуючи транспортним засобом «Фіат Добло» д.н.з. НОМЕР_1 по проспекту Ватутіна в м. Києві, здійснив рух на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11, чим порушив вимоги п. 17.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Але позивач вважає дану постанову незаконною, оскільки йому не були надані ніякі докази про те, що він здійснив рух на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11.
Згідно диспозиції ч. 3 ст. 122 КУпАП зазначено, що Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення складають наступні ознаки:
-Протиправне діяння - порушення користування попереджувальними сигналами.
-Час і місце його здійснення.
-Спосіб здійснення правопорушення.
-Результат правопорушення.
-Причинний зв'язок між діянням і результатом.
-Суспільна небезпека (шкідливість), що визначається виходячи з всіх ознак об'єктивної сторони шляхом їхнього взаємодії.
Натомість в постанові відповідач не зазначив об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, а саме не зазначив наступні ознаки:
-Час і місце його здійснення.
-Спосіб здійснення правопорушення.
-Результат правопорушення.
-Причинний зв'язок між діянням і результатом.
Однак, на прохання позивача надати будь-які відеодокази скоєного нібіто ним праворошення, йому було відмовлено та одразу працівником поліції було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд скасувати постанову серії ЕАК № 2068934 від 05.02.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 510, 00 грн.
Відповідно до вимог ст. 19, 257 КАС України справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 батальйону № 3, полку № 2 УПП в м. Києві рядового поліції Федоренка Б.В. про скасування постанови розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник відповідача у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 510, 00 грн., що підтверджується постановою серії ЕАК № 2068934 від 05.02.2020 року інспектора патрульної поліції Федоренка Б.В.
У постанові зазначено про те, що керуючи транспортним засобом «Фіат Добло» д.н.з. НОМЕР_1 по проспекту Ватутіна в м. Києві, здійснив рух на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11, чим порушив вимоги п. 17.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Але позивач вважає дану постанову незаконною, оскільки йому не були надані ніякі докази про те, що він здійснив рух на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11.
Згідно п. 17.1 Правил дорожнього руху На дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі
У своїх позовних вимогах ОСОБА_1 вказував про те, що згідно диспозиції ч. 3 ст. 122 КУпАП зазначено, що Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення складають наступні ознаки:
-Протиправне діяння - порушення користування попереджувальними сигналами.
-Час і місце його здійснення.
-Спосіб здійснення правопорушення.
-Результат правопорушення.
-Причинний зв'язок між діянням і результатом.
-Суспільна небезпека (шкідливість), що визначається виходячи з всіх ознак об'єктивної сторони шляхом їхнього взаємодії.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з?ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При винесенні постанови інспектором патрульної служби повинно бути з?ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, але встановлені при розгляді справи обставини свідчать про неналежне з?ясування всіх обставин інспектором, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, у постанові зазначено про те, що керуючи транспортним засобом «Фіат Добло» д.н.з. НОМЕР_1 по проспекту Ватутіна в м. Києві, здійснив рух на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11, чим порушив вимоги п. 17.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Але позивач вважає дану постанову незаконною, оскільки йому не були надані ніякі докази про те, що він здійснив рух на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11.
З наведеного вбачається, що інспектор поліції не встановив всіх об'єктивних обставин справи при винесені постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки останнім не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь при розгляді адміністративного матеріалу, чим не виконані в повному обсязі вимоги ст. ст. 278, 279 КпАП України.
З вищенаведеного можна зробити переконливий висновок про те, що ОСОБА_1 при керуванні транспортним засобом «Фіат Добло» Правил дорожнього руху не порушував, до адміністративної відповідальності був притягнутий безпідставно.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимога ОСОБА_1 є обґрунтованою щодо скасування постанови, а тому такою, що підлягає задоволенню, а постанова інспектора - скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 17, 71, 77, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 батальйону № 3, полку № 2 УПП в м. Києві рядового поліції Федоренка Б.В. про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАК № 2068934 від 05.02.2020 року, поліцейського роти № 2 батальйону № 3, полку № 2 УПП в м. Києві рядового поліції Федоренка Б.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 510, 00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: