ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7224/20
провадження № 3/753/3641/20
"06" травня 2020 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А. М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173 КпАП України, -
25 квітня 2020 року о 15 годині 30 хвилини ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , умисно з хуліганських мотивів пошкодив чуже майно шляхом залиття скважини замка вхідних дверей квартири № 21 клеєм та вживленням до замкової скважини залізного прута (проволоки), чим завдав майнової шкоди та порушив громадський порядок і спокій громадянки ОСОБА_2 , яка, зважаючи на вчинені ОСОБА_1 хуліганські дії, не могла потратипи до квартири.
Своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КпАП України - дрібне хуліганство.
Правопорушник, будучи присутнім при розгляді матеріалу, вину не визнав, вважаючи, що намагався лише потрапити до квартири, буд-яких протиправних дій не вчиняв, між ним та поперпілою існує спір про право.
Суддя, надавши правову оцінку даним поясненням, враховуючи матеріали справи про адміністравне правопорушення, з урахування зібраних правоохоронцями доказам у їх сукупності: фотодоказів, свідчення свідків відеодоказу, вважає їх такими, що не заслуговують на увагу, й розцінює як підставу уникнення від адміністративної відповідальності.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення йде своїм корінням у більш загальний принцип, втілений у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Втім, це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КпАП України відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно з вимогами ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
А відповідно до положень ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина правопорушника також підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КпАП України суд при розгляді справи зобов"язаний з"ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи особу правопорушника, наслідки вчиненого правопорушення, сукупності ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою ознак, за якими можна констатувати винуватість правопорушника доведеною, суддя вважає за необхідне застосувати до такого правопорушника адміністративне стягнення, як це передбачено диспозицією та санкцією ст. 173 КпАП України у вигляді штрафу.
Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до ст. 401 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного та, керуючись ст. 173, ст.ст. 283-285 КпАП України, Закону України "Про судовий збір", суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення за ст. 173 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 (нуль) копійок на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.
Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Копію постанови невідкладно направити для відома правопорушнику, та для виконання - до ВДВС за територіальністю.
Строк звернення до виконання - три місяці.