Справа № 539/810/20
Провадження № 2-а/539/43/2020
04 травня 2020 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі: головуючого судді Іващенка Ю.А.,
при секретарі Мирна Т.Ф.,
з участю : позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни Полтавської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції, третя особа поліцейський роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ДПП Сеник Богдан Сергійович про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції, третя особа поліцейський роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ДПП Сеник Богдан Сергійович про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В позові вказав, що 07.03.2020 року близько 14-18 год він керував автомобілем на а/д Київ-Харків-Довжанський, був зупинений працівниками патрульної поліції. На нього складено постанову за порушення вимог п. 9.8 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. З притягненням його до адміністративної відповідальності позивач не згоден, вважає, що постанова винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства. Зазначив, що згідно п. 9.8 Правил дорожнього руху України, під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене з 01 жовтня по 01 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами, повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар. Денні ходові вогні - це зовнішні світлові прилади. З точки зору ПДР вони є попереджувальним сигналом. Вимоги до його ввімкнення містяться в розділі 9 ПДР «Попереджувальні сигнали», а не в розділі 19 ПДР «Користування зовнішніми світловими приладами». Отже, користування зовнішніми освітлювальними приладами регулюється розділом 19 ПДР, а користування попереджувальними сигналами розділом 9 ПДР. Таким чином, за не ввімкнений за межами населеного пункту з 01 жовтня до 01 травня денний ходовий вогонь або ближнє світло настає відповідальність за ст. 125 КУпАП.
Позивач прохає суд постановити рішення, яким скасувати постанову серії ДПО18 №957163 від 07.03.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав, прохав його задовольнити.
В судове засідання відповідач не з'явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. На адресу суду 21.04.2020 року від відповідача Управління патрульної поліції у Полтавській області ДПП надійшов відзив згідно якого позовні вимоги він не визнав, прохав суд відмовити позивачу в їх задоволенні, оскільки постанову про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 складено за порушення ним Правил дорожнього руху, і до адміністративної відповідальності він був притягнутий правомірно. В даному відзиві відповідач прохав розглядати справу без його участі.
Третя особа поліцейський роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ДПП Сеник Б.С. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, про причини неявки суд не попередив.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Із матеріалів справи вбачається, що поліцейський роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Сеник Б.С. 07.03.2020 року виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №957163, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що 07.03.2020 року о 14 год. 18 хв. на 208 км. а/д Київ-Харків-Довжанський водій керуючи транспортним засобом СІАТ д/н/з НОМЕР_1 поза населеним пунктом не ввімкнув ближнє світло фар, чим порушив п. 9.8 ПДР України, і наклав на нього адміністративне стягнення у виді 425 гривень штрафу.
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 2 статті 122 КУпАП встановлено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п. 9.8 ПДР України з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Згідно п. 1.10 ПДР України денні ходові вогні - зовнішні світлові прилади білого кольору, передбачені конструкцією транспортного засобу, установлені спереду транспортного засобу і призначені для покращення видимості транспортного засобу під час його руху у світлий час доби.
Ближнє світло фар також відноситься до зовнішніх освітлювальних приладів.
Пунктом 19 ПДР України передбачено умови користування зовнішніми світловими приладами.
Правило п. 9.8 фактично визначає порядок їх використання протягом певного періоду на рівні із вимогами розділу 19 Правил, незважаючи на положення п. 9.1 Правил, якими передбачено, що увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби є також попереджувальним сигналом.
Таким чином, ближнє світло фар є зовнішнім освітлювальним приладом, та у разі його не ввімкнення відповідно до вимог ПДР України передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а не за ст. 125 КУпАП, як це вважає позивач.
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу наведеної норми слідує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.ст. 31, 40 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Отже, вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
На підтвердження порушення позивачем пункту 9.8 ПДР відповідачем, відповідно до статті 251 КУпАП, надано відеозапис з нагрудної камери поліцейського, із зафіксованим фактом вчинення адміністративного правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом СІАТ д/н/з НОМЕР_1 на а/д Київ-Харків-Довжанський, а саме поза межами населеного пункту без ввімкненого ближнього світла фар.
В оскаржуваній постанові від 07.03.2020 року зазначено, що до постанови додається відео з камери ВІ00013. Отже, наданий відповідачем відеозапис може слугувати доказом в справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм даного Кодексу.
Зазначене також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.05.2018 по справі №726/786/17 та від 07.02.2018 по справі №285/1619/17.
Враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, суд вважає, що поліцейський роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Сеник Б.С. при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що постанова винесена відповідно до діючого законодавства України в межах санкції ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення є законною, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 243-246, 250, 286 КАС України,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції, третя особа поліцейський роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ДПП Сеник Богдан Сергійович про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5) Перехідних положень КАС України.
Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата повного складення рішення 06.04.2020 року.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду Ю.А. Іващенко