Справа № 289/165/20
Номер провадження 1-кп/289/31/20
05.05.2020 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019060360000031 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Краснобірка Радомишльського району Житомирської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, на утриманні має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючого, учасника бойових дій, має інвалідність 3 групи, проживаючого за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , раніше несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
На початку вересня 2015 року, в денний час доби (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), в лісосмузі поблизу с. Краснобірка Радомишльського району Житомирської області ОСОБА_4 виявив 16 бойових 5,45 мм проміжних патрони з кулею «ПС», після чого останній, діючи з прямим умислом, направленим на придбання і зберігання бойових припасів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, не маючи відповідного передбаченого законом дозволу, придбав, шляхом привласнення знайдених 16 бойових 5,45 мм проміжних патронів з кулею «ПС», які цього ж дня перемістив до місця проживання своєї матері - ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав до 22.10.2019.
Крім того, в січні місяці 2018 року, в денний час доби (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в районі проведення операції Об'єднаних сил на території Донецької області, де на той час проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 , а саме в АДРЕСА_3 , у невстановленої досудовим слідством особи чоловічої статі, ОСОБА_4 повторно, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне поводження з бойовими припасами, для особистих цілей, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, без передбаченого законом дозволу, придбав, шляхом купівлі за ціною 400,00 грн. за штуку 9 мисливських патронів калібру .50 BMG (12,7х99 мм) та 7 бойових патронів калібру 12,7 мм з довжиною гільзи 99 мм, після чого в грудні місяці 2018 року перемістив до місця проживання своєї матері - ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав до 22.10.2019.
22.10.2019 в ході проведення санкціонованого обшуку в зазначеній квартирі АДРЕСА_4 , тобто за місцем проживання ОСОБА_6 , було виявлено та вилучено вищезазначені 9 мисливських патронів калібру .50 BMG (12,7х99 мм), 7 бойових патронів калібру 12,7 мм з довжиною гільзи 99 мм та 16 бойових 5,45 мм проміжних патрони з кулею «ПС», які, згідно висновку експерта від 26.11.2019 № 1/4-268, являються боєприпасами вогнепальної стрілецької зброї, які ОСОБА_4 , в порушення Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, обліку, перевезення та використання вогнепальної пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, незаконно придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України - придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Між прокурором військової прокуратури Житомирського гарнізону ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , 21.01.2020 в приміщенні військової прокуратури Житомирського гарнізону (м. Житомир, вул. Дмитра Донцова, 20) укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, в якій відображені обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що ідентичні фактичним обставинам, викладеним в обвинувальному акті.
Відповідно до даної угоди, ОСОБА_4 визнав свою винуватість у вказаному діянні повністю, щиро розкаявся. За умов угоди сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 2 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу з питань пробації; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладанні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить угоду затвердити та призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив затвердити угоду, повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та пояснив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження такої угоди.
Захисник ОСОБА_5 не заперечувала проти затвердження угоди.
Суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, вислухавши доводи сторін кримінального провадження, прийшов до висновку що укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 угода про визнання винуватості від 21.01.2020 є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді та відповідає вимогам і правилам КПК та КК України. При цьому суд з'ясував, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що також виходить із вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування.
За умовами угоди покарання визначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який на обліку у лікаря нарколога не перебуває, психічними захворюваннями не страждає, являється інвалідом війни, учасником бойових дій, позитивно характеризується за місцем служби, посередньо характеризується за місцем проживання, раніше несудимий, факт повного і беззаперечного визнання винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ряду пом'якшуючих обставин, передбачених ст. 66 КК України, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність негативних наслідків у результаті незаконного зберігання бойових припасів, а також відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином, який порушує громадську безпеку, потерпілий у вказаній справі відсутній.
Міра покарання, узгоджена в угоді, відповідає ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, є необхідною і достатньою для його виправлення, попередження вчинення ним нових злочинів і відповідає принципам справедливості та гуманності та вимогам закону про кримінальну відповідальність.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання з випробуванням, враховуючи при цьому ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом'якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих.
При цьому суд враховує положення Постанови № 13 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», в п. 12 якої зазначено, що тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно з ч. 3 ст. 75 КК України визначаються виключно судом. У зв'язку з цим визначені сторонами угоди тривалість іспитового строку та обов'язки, що покладаються на особу, яка звільняється від відбування покарання з випробуванням, не враховуються судом, про що зазначається в мотивувальній частині судового рішення, та не є підставою для відмови у затвердженні угоди.
При визначенні іспитового строку, згідно ст. 75 КК України, суд враховує, що ОСОБА_4 вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, несудимий, бере до уваги наявність в нього міцних соціальних зв'язків, родини, малолітньої дитини, тому визначає іспитовий строк терміном на 1 рік.
Обставин, які перешкоджають затвердженню угоди, не встановлено.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого судом не обирається.
Речовими доказами, а саме майном, яке було предметом даного кримінального провадження, суд розпоряджається у відповідності із вимогами ст. 100 КПК України.
Підпунктом 17 п. 9 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним, затвердженого Постановою КМУ від 25.08.1998 № 1340, визначено, що військова зброя та боєприпаси до неї, військова техніка, а також товари військового призначення та подвійного використання, конфісковане на підставі рішення суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом або щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передаються Міноборони, МВС, Національній поліції, Державній прикордонній службі або СБУ.
Понесені по провадженню судові витрати за проведення судової експертизи зброї від 26.11.2019 № 1/4-268 суд вважає за необхідне відшкодувати за рахунок обвинуваченого.
Цивільний позов по провадженню відсутній.
Арешт, накладений на майно, залишити без змін до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 369-378 КПК України, ч.1 ст.263 КК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 21.01.2020 між прокурором військової прокуратури Житомирського гарнізону ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника обвинуваченого ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Термін відбування покарання обчислювати з моменту проголошення вироку.
Речові докази по справі:
- Дев'ять патронів калібру .50 BMG (12,7х99мм) в пластиковій коробці з написом «50 BMG Ammunition», сім патронів калібру 12,7 мм з довжиною гільзи 99 мм в пластиковій коробці з написом «50 BMG Ammunition», шістнадцять патронів калібру 5,45 мм з кулею ПС зразка 1974 р. - конфіскувати та передати у власність держави.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 24.10.2019 на майно: дев'ять патронів калібру .50 BMG (12,7х99мм) в пластиковій коробці з написом «50 BMG Ammunition», сім патронів калібру 12,7 мм з довжиною гільзи 99 мм в пластиковій коробці з написом «50 BMG Ammunition», шістнадцять патронів калібру 5,45 мм з кулею ПС зразка 1974 р. залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в сумі 2512,16 грн.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. ст. 394, 395 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1