Справа № 534/338/20
№ 3/534/141/20
04 травня 2020 року м.Горішні Плавні Комсомольський міський суд Полтавської області в складі головуючого судді Куц Т.О. з участі секретаря судового засідання Ворошило І.О. осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо: - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Григоро-Бригадирівка Кобеляцького району Полтавської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого на ТОВ «Феррострой», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 , за ст.124 КУпАП, - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Норинськ Овруцького району Житомирської області, громадянина України, одруженого, працюючого на ПрАТ «Полтавський ГЗК», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , за ст.124 КУпАП,м. Горішні Плавні
19.02.2020 о 07 год. 40 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «AUDI80», державний номерний знак - НОМЕР_1 , біля будинку №3 по вул.Портовій у м.Горішні Плавні та при виконанні обгону, в порушення вимог п.14.6 ПДР України, не впевнився у безпечності маневру, скоївши зіткнення з транспортним засобом марки «HYUNDAI SANTA FE», державний номер НОМЕР_2 , який рухався попутно та повертав ліворуч по вул.Портовій.
В цей же час, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «HYUNDAI SANTA FE», державний номер НОМЕР_2 , 19.02.2020 о 07 год. 40 хв. рухався по вул.Портова у м.Горішні Плавні, поблизу будинку №3, де, в порушення вимог п.9.2 ПДР України, не впевнившись у своєму маневрі при здійсненні повороту ліворуч, не ввімкнув покажчик повороту та допустив зіткнення з автомобілем марки «AUDI80», державний номерний знак - НОМЕР_1 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, обидва автомобілі отримали технічні пошкодження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №271812 від 19.02.2020, при цьому зазначив, що зіткнення автівок сталось за обопільної вини обох учасників дорожньо-транспортної пригоди.
ОСОБА_2 в судовому засіданні винним себе визнав та надав аналогічні пояснення щодо обставин виникнення дорожньо-транспортної пригоди за його участі та участі водія ОСОБА_1 , наголосивши, що у зіткненні винні обидва водії.
Окрім пояснень осіб, які притягуються до відповідальності, які повністю узгоджуються між собою та не суперечать приєднаним до справи матеріалам, винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: даними схеми місця ДТП з переліком та світлокопіями видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, письмовими поясненнями учасників пригоди.
Виходячи із змісту Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (пункти 1.3, 1.4).
У відповідності до п.9.2 ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
У свою чергу пункт 14.6 ПДР України забороняє здійснення обгону на перехресті, на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними, ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом, у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості, транспортного засобу, який здійснює обгін або об'їзд, у тунелях, на дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, колони транспортних засобів, позаду якої рухається транспортний засіб з увімкненим проблисковим маячком (крім оранжевого) тощо.
Вказаних вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обопільно не дотримались, внаслідок чого відбулось зіткнення, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
За таких обставин, суд вбачає в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи із положень ст.23 КУпАП, зазначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Із змісту частини другою згаданої статті вбачається, що при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність судом не враховуються.
З огляду на викладене, суд вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно накласти стягнення у виді штрафу в межах санкції ст.124 КУпАП України у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки саме таке стягнення буде сприяти вихованню правопорушників у дусі додержання законів України, а також запобігати вчиненню ними нових правопорушень.
Вирішуючи питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд наголошує, що у відповідності до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов'язаний, зокрема, з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо (стаття 280 КУпАП).
Так, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюються органом (посадовою особою) на підставі доказів у справі про адміністративне правопорушення, тобто будь-яких фактичних даних, на основі яких встановлюються зазначені обставини. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин, враховуючи фактичні обставини зіткнення, беручи до уваги досліджені докази у їх сукупності та пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, суд дійшов висновку про наявність допустимих та переконливих доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, «поза розумним сумнівом».
Питання про судовий збір вирішено судом у порядку ст.401 КУпАП, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.
Керуючись ст.ст.283, 294 КУпАП, суд,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 420 грн. 40 коп. судового збору.
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 420 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подаються протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку оскарження.
Суддя Т.О. Куц