Єдиний унікальний номер № 285/752/19
Провадження № 1-кп/0285/196/20
06 травня 2020 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Новограді-Волинському кримінальне провадження № 285/752/19 (12019060090000137) по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пойковське, Нефтюганського району, Тюменської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
встановив:
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки його строк спливає, підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не відпали а ризики не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого заперечила проти продовження строків тримання під вартою та просить змінити своєму підзахисному запобіжний захід на більш м'який у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки, на думку захисника, прокурором не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Крім того, на думку захисника, ОСОБА_5 не має будь-якого наміру переховуватися від суду, оскільки має міцні соціальні зв'язки (матір, дружину та 5 дітей) та постійне місце проживання та реєстрації (за місцем проживання його родини): с. Кожушки Новоград-Волинського району Житомирської області; мати ОСОБА_5 важко хвора та потребує постійного стороннього догляду; доказів незаконного тиску на свідків у сторони обвинувачення не має, як і підстав обгрунтовано припускати можливість знищення доказів у справі, які зберігаються у камері схову; тим паче, що є інші фігуранти справи, котрим обрано запобіжну міру у вигляді домашнього арешту; ОСОБА_5 немає потреби незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта так як, судовий розгляд перебуває на стадії дебатів та не має необхідності та реальної можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Розглянувши у відповідності до ст. 331 КПК України питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, заслухавши думки учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 січня 2019 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 20.02.2019 змінено запобіжну міру для ОСОБА_5 на тримання під вартою. В подальшому судом запобіжний захід у такому вигляді неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою суду від 15.01.2020, яка була оскаржена в апеляційному порядку. Ухвалою Житомирського апляційного суду від 13.02.2020 апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу суду від 15.01.2020 року, якою продовжено ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без змін.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо буде доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 , його особу, вік та стан здоров'я, беручи до уваги те, що, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних, корисливих злочинів, судимість за які у нього у встановленому законом порядку непогашені та не зняті, перебував у місцях позбавлення волі, на шлях виправлення не став, 12.11.2019 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 2-х років позбавлення волі, наявність достатніх даних вважати, що в його діях/поведінці/ існує ризик переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має бути продовжений.
Суд зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_5 умисного тяжкого злочину, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого вказують на обґрунтованість застосування саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому, наявність таких фактів, що обвинувачений має міцні соціальні зв'язки не є безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки в даному випадку, не може бути беззаперечним стримуючим фактором подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 27, 107, 177, 178, 183, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд, -
ухвалив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити дію раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 04 липня 2020 року.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Оскарження ухвали згідно положень КПК України не передбачено.
Головуючий :