Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/1650/20
06.05.2020 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л., секретаря судового засідання Кондра Ю.Ю.,
розглянувши в м. Полтава в приміщенні суду заперечення ОСОБА_1 проти розгляду справи № 552/1650/20 за позовом Акціонерного товариства «Полтава-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди в порядку спрощеного позовного провадження, -
Позивач АТ «Полтава-Банк» 15 квітня 2020 року звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди.
В поданій до суду позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість по договору оренди від 09.02.2017 в загальній сумі 11042,21 грн та понесені судові витрати.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 23 квітня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом АТ «Полтава-банк» за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем ОСОБА_1 6 травня 2020 року подано до суду заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, які обґрунтовані тим, що відповідач не визнає оформлення договору оренди, характер спірних правовідносин та предмет доказування в справі вимагають проведення судового засідання за участю сторін.
Вирішуючи зазначене клопотання відповідача суд виходить з наступного.
За нормами ст. 274 ЦПК України саме у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Дана справа не віднесена до категорії справ, зазначених у частині четвертій статті 274 ЦПК України, отже, може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
Вирішуючи питання про розгляд даної справи саме в порядку спрощеного позовного провадження судом враховано обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, суму, яку позивач просить стягнути на відшкодування моральної шкоди. Також судом враховано значення справи для сторін та обсяг та характер доказів у справі.
В силу норм ч. 1 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі, при цьому відповідне клопотання позивача не є обов'язковим.
Частиною 4 ст. 277 ЦПК України передбачено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідач, звертаючись з запереченням про проведення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, не навів будь-яких обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Фактично подане заперечення є запереченням відповідача щодо заявлених до нього позовних вимог, тому суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.
Суд виходить з того, що при спрощеному провадженні сторони не обмеженні у здійсненні своїх процесуальних прав щодо надання доказів.
Окрім цього, розгляд справи в спрощеному провадженні буде сприяти дотриманню розумності строків її розгляду.
Дослідивши доводи відповідача суд вважає, що заява підлягає залишенню без задоволення.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 суд також виходить з того, що за загальним правилом згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 6 ст. 279 ЦПК України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
В поданій до суду позовній заяві позивачем заявлено вимоги про стягнення суми грошових коштів в розмірі 11042,21 грн, отже, предметом позову не є стягнення грошової суми, розмір якої перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В даній справі характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Керуючись ст. ст. 84, 91, 277, 279 ЦПК України, -
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи з повідомленням сторін в судовому засіданні та в порядку загального позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання, оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко