Справа № 526/530/20
Провадження № 1-кп/526/115/2020
06 травня 2020 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Гадяч кримінальне провадження на підстави угоди зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020170130000152 від 13.03.2020 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Римарівка Гадяцького району, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,
08 березня 2020 року близько 19 год. ОСОБА_4 прибув на територію господарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де у вказаний час на території подвір'я стояв легковий автомобіль марки ВАЗ модель 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1992 року випуску, який перебуває у користуванні ОСОБА_5 .
Перебуваючи на території подвір'я, у ОСОБА_4 виник умисел на вчинення крадіжки автомобільної магнітоли з салону автомобіля марки ВАЗ модель 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , маючи вільний доступ до автомобіля марки ВАЗ модель 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відчинив не зачинені двері автомобіля, після чого діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих спонукань, таємно, протиправно, демонтував з передньої панелі салону автомобільну магнітолу марки «Ріоnееr DЕН - 1500UВ», після чого з викраденою магнітолою покинув територію господарства, обернувши автомобільну магнітолу марки «Ріоnееr DЕН - 1500UВ» на власну користь та спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 716 грн. 67 коп.
Суд визнає винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і кваліфікує його дії як таємне викрадення чужого майна -крадіжка.
25 березня 2020 року між обвинуваченим та потерпілою була укладена угода про примирення у кримінальному провадженні, відповідно до вимог ст.471 КПК України.
Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст.185 КК України та погодили покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у вигляді штрафу. Майнова шкода, завдана потерпілій стороні, відшкодована добровільно. Наслідки укладання та затвердження даної угоди згідно ст.ст. 473, 394, 424, 474, 476 КПК України оговорені сторонами.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що права, надані йому законом у зв'язку з укладенням Угоди про примирення розуміє, з наслідками укладення та затвердження Угоди про примирення обізнаний, характер обвинувачення та його суть зрозумілі, обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди з ним узгоджено та є цілком зрозумілим, виконати взяті на себе відповідно до Угоди про примирення зобов'язання він може виконати реально, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України визнав повністю.
Суд, виконуючи вимоги ст.474 КПК України, не має сумнівів у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_5 і переконаний, що укладення Угоди про примирення є добровільним та не вбачає необхідності витребовувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб, а також досліджувати докази.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочин, вчинений ОСОБА_4 віднесений до злочинів середньої тяжкості, тому укладення угоди не суперечить закону.
При вирішенні питання про відповідність Угоди вимогам ст.474 КПК України, суд враховує, що умови Угоди про примирення не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, укладення угоди сторонами відбулося добровільно і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді; кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості та примирення.
Згідно ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 і призначення останньому узгодженого сторонами покарання у вигляді штрафу.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Цивільний позов по справі не заявлений, процесуальних витрат та речових доказів по справі немає.
Керуючись ст.373,374, ч.3 ст. 394, 475 КПК України, суд -
- Угоду про примирення від 25 березня 2020 року у кримінальному провадженні № 12020170130000152 від 13.03.2020 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 - затвердити.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., що відповідає 50 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян.
Речові докази: магнітолу марки «Ріоnееr DЕН - 1500UВ» залишити потерпілій.
Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України:
- обвинуваченим: виключно з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст.474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим: виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, не роз'яснення наслідків укладення угоди, невиконання вимог ч.6, 7 ст. 474 КПК України;
- прокурором: виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Головуюча: ОСОБА_1