Справа №295/5030/20
Категорія 30
2/295/1674/20
04.05.2020 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Лєдньов Д.М.,
вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Черпак Галини Антонівни, про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним договору дарування та визнання права власності на нерухоме майно,-
28.04.2020 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати відмови ОСОБА_1 від прийняття спадщини від 09.10.2017 року, засвідченої приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Черпак Г.А. недійсною; визнати недійсним в Ѕ частині свідоцтво про право на спадщину за законом №3370, видане 09.10.2017 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Черпак Г.А..).
При вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі суддею встановлено наступне.
28.04.2020 року до Богунського районного суду міста Житомира, окрім даної позовної заяви, надійшло ще дві позовні заяви, а саме :
-за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Черпак Галина Антонівна та приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Білецька Наталія Степанівна, про визнання недійсною відмови ОСОБА_1 від прийняття спадщини від 09.10.2017 року, засвідченої приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Черпак Г.А. недійсною; визнання недійсним в Ѕ частині свідоцтва про право на спадщину за законом №3370, видане 09.10.2017 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Черпак Г.А.; визнання недійсним в Ѕ частині договору дарування 2/3 часток квартири АДРЕСА_1 , укладеного 05.10.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Білецькою Н.С.; визнання за позивачем права власності на 1/6 частину даної квартири (вхідний номер заяви 15183 від 28.04.2020 року справа №295/5046/20 суддя Стрілецька О.В).
-за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Білецької Наталії Степанівни про визнання недійсним в Ѕ частині договору дарування 2/3 часток квартири АДРЕСА_1 , укладеного 05.10.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Білецькою Н.С. та про визнання за позивачем право власності на 1/6 частини даної квартири (вхідний номер заяви 15186 від 28.04.2020 року, справа №295/5034/20 суддя Стрілецька О.В.).
Дослідивши зміст вказаних позовних заяв суддя вважає, що позивачем в один день подано три позови практично з аналогічним предметом позовів та з аналогічними підставами позовів.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду по справі № 916/1764/17 від 13.03.2018 року).
Предметом заявлених позивачем позовних вимог, тобто сформульованими матеріально-правовими вимогами, так чи інакше, є визнання відмови позивача від прийняття спадщини від 09.10.2017 року недійсною; визнання недійсним в Ѕ частині свідоцтва про право на спадщину за законом №3370, видане 09.10.2017 року; визнання недійсним Ѕ частини договору дарування 2/3 часток квартири АДРЕСА_1 ; визнання за позивачем права власності на 1/6 частину даної квартири.
Аналогічними в усіх трьох позовах є і обставини, якими позивач обгрунтовує заявлені вимоги.
Так, в обгрунтування заявлених позовних вимог в усіх трьох позовах позивач посилається на те, що внаслідок обману та помилки він підписав у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Черпак Г. А. відмову від прийняття спадщини після смерті його дружини - ОСОБА_5 , хоча вважав, що оформив свої спадкові права на спадкове майно, яким була 1/3 частина квартири за адресою АДРЕСА_2 . Внаслідок відмови від прийняття спадщини позивачем, яка, за позицією позивача, була підписана обманним шляхом, єдиним спадкоємцем, який отримав свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 став її син - ОСОБА_6 , який в подальшому розпорядився своєю частиною вказаної квартири та подарував її своєму синові - ОСОБА_4 , які позивач також просить визнати недійсними.
Крім того, слід зазначити, що до жодного з трьох поданих позовів не доданого жодного доказу в обгрунтування заявлених вимог, позови не оплачені судовим збором, не додані докази, які б свідчили про наявність пільг у позивача щодо сплати судового збору з наданням підтверджуючих документів.
На переконання суду, вказані дії позивача свідчать про штучний характер поданих трьох позовів з метою маніпулювання автоматизованим розподілом справ між суддями Богунського районного суду м. Житомира.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
З врахуванням викладеного, суддя приходить до переконання, що позивач зловживає своїми процесуальними правами на подання позову з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями Богунського районного суду м. Житомира, а відтак позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі ст. 44 ЦПК України.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст. 44, 185 ЦПК України, суддя, -
Визнати зловживанням процесуальним правом позивача ОСОБА_1 на звернення до суду з позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Черпак Галини Антонівни, про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним договору дарування та визнання права власності на нерухоме майно - повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Роз'яснити сторонам, що згідно Закону України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Д.М. Лєдньов