Справа №463/9073/19
Провадження №1-кс/463/22/20
05 травня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова
Слідчий суддя - ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою від 17 жовтня 2019 року, яка надійшла на адресу суду 25 жовтня 2019 року, на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяв про вчинення кримінальних правопорушень, які були зареєстровані в органі досудового розслідування 11 жовтня 2019 року за № 7472-7475, 7477-7496. Просить зобов'язати уповноважену особу бюро внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі поданих заяв.
Скаргу мотивує тим, що звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові з заявами про вчинення кримінальних правопорушень, які були зареєстровані в органі досудового розслідування 11 жовтня 2019 року за № 7472-7475, 7477-7496. Однак у визначені в ст. 214 КПК України строки відомості по таких не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Розгляд скарги вісім разів призначався до судового розгляду, який не відбувався через відсутність доказів належного повідомлення скаржника про час і місце проведення судового засідання, оскільки судові повістки повертались на адресу суду, так як скаржник їх не отримував. На адресу суду 20 січня 2020 року надійшло клопотання ОСОБА_3 , відповідно до якого він просив розгляд скарги 15 січня 2020 року провести у його відсутності.
Скаржник отримав повістку про виклик його у судове засідання на 5 травня 2020 року, однак в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, будь-яких клопотань не подав.
Представник Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
За таких обставин, враховуючи обмежені строки розгляду скарги, беручи до уваги раніше подане скаржником клопотання про розгляд скарги у його відсутності, яке надійшло до суду вже після судового розгляду, в подальшому ОСОБА_3 не отримував судові повістки у відділенні поштового зв'язку, а тільки отримав таку з викликом в судове засідання на 5 травня 2020 року, у зв'язку з чим вважається належним чином повідомленим про час і місце судового засідання, раніше повідомив суд про бажання розгляду скарги у його відсутності, враховуючи, що в чинному КПК України не врегульовано питання яким чином повинен діяти слідчий суддя за наведених вище обставин, не позбавляючи скаржника права на судовий захист, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу у його відсутності. Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що неявка представника органу досудового розслідування у відповідності до положень ч. 3 ст. 306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. В свою чергу КК України визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є злочинами та характеризує, у чому саме полягає об'єктивна та суб'єктивна його сторона, кваліфікуючі ознаки та інше.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, - вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Аналіз положень статей 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
З матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові з заявами про вчинення кримінальних правопорушень, які були зареєстровані в органі досудового розслідування 11 жовтня 2019 року за № 7472-7475, 7477-7496, зокрема щодо зловживання службовим становищем начальником Дрогобицького відділу обслуговування громадян у Львівській області Пенсійного фонду України, яке полягало в ознайомленні з матеріалами справи, проведенні зустрічі з ОСОБА_3 та надання підтвердження останньому про прибуття на цю зустріч, очікуванні роздруківки результатів такої (вх. № 7472, 7474, 7475, 7481); щодо неправомірних дій працівників Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області, які на думку скаржника втрутились у технологію обслуговування відвідувачів в Дрогобицькому відділі обслуговування громадян у Львівській області Пенсійного фонду України, незаконно затримали ОСОБА_3 та перевищили при цьому необхідні межі, не виконали належним чином своїх обов'язків; щодо не розгляду поданого звернення, не надання захисника, завідомо незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, внесення завідомо неправдивих відомостей в офіційний документ і притягнення до адміністративної відповідальності (вх. № 7473, 7474, 7475, 7478, 7480, 7482, 7483, 7484, 7485, 7486, 7487, 7488, 7491, 7492, 7493, 7494, 7495); вчинення суддею Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області кримінальних правопорушень, передбачених ст., 374, 375 КК України (вх. № 7489, 7490).
Фактично всі описані вище звернення стосуються подій, які мали місце 25 липня 2018 року в сервісному центрі Дрогобицького відділу обслуговування громадян і розгляду матеріалів за наслідками таких.
Окрім того, з поданої копії заяви про вчинення кримінального правопорушення за вх. № 7477 не можливо встановити суть неправомірних дій описаних в заяві. До скарги долучено лише другу сторінку заяви про вчинення кримінального правопорушення за вх. № 7479, з якої також не можливо встановити суть неправомірних дій. Також до скарги не долучено заяву про вчинення кримінального правопорушення за вх. № 7496.
З поданих заяв про вчинення кримінальних правопорушень, які долучені до матеріалів скарги, вбачається, що скаржник фактично не погоджується з діями посадових осіб під час його зустрічі в сервісному центрі Дрогобицького відділу обслуговування громадян, діями поліцейських, які прибули на виклик, процесуальними діями суддів за наслідками розгляду адміністративних матеріалів і розгляду його звернень правоохоронним органом.
Незгода з рішеннями та діями працівників органу державної влади чи місцевого самоврядування, правоохоронного органу чи суду, може бути підставою для оскарження таких дій чи бездіяльності в порядку визначеному процесуальним законом, зокрема КАС України, КПК України чи КУпАП, однак не може слугувати безумовною підставою для внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що норми чинного КПК України не передбачають жодної гарантії для захисту своїх прав особою, щодо якої кримінальне провадження може бути розпочате безпідставно.
Наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до ЄРДР і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.
Досудове розслідування розпочинається вже з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В свою чергу, здійснення органами досудового розслідування слідчих дій в рамках розпочатого провадження в справі про адміністративне правопорушення, яке було предметом розгляду в суді, щодо надання оцінки законності процесуальних рішень працівника правоохоронного органу чи суду та витребування пояснень у таких з приводу прийнятих процесуальних рішень тощо при явному зловживанні учасником процесу свого законодавчого права на оскарження такого рішення чи дії в процесуальному порядку не узгоджується та прямо протирічить положенням статті 303 чинного КПК України. Незгода з процесуальними рішеннями одного правоохоронного органу не може слугувати підставою для звернення до іншого правоохоронного органу для дачі оцінки таким діям, оскільки чинним КПК України передбачено можливість оскарження бездіяльності до слідчого судді у визначеному процесуальному порядку.
Відповідно до ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Будь-яких конкретних відомостей про вчинення злочинів посадовими особами, в тому числі сервісного центру Дрогобицького відділу обслуговування громадян, працівників поліції, суддями під час розгляду скарги по суті не здобуто, а тому в задоволені скарги слід відмовити.
Керуючись вимогами ст.ст. 214, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, -
в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування - відмовити.
Ухвали набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1