Справа № 446/849/20
про залишення позовної заяви без руху
06.05.2020 м.Кам'янка-Бузька
Суддя Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області Котормус Т. І. , перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУДІ-УКР" про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
06.05.2020 представник ОСОБА_1 - адвокат Сергєєва О.І. подала до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУДІ-УКР", в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "РУДІ-УКР" № 10/03/20 від 10.03.2020 "Про дисциплінарне стягнення на п. ОСОБА_1 у вигляді звільнення"; поновити її на посаді бухгалтера; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період звільнення з 11.02.2020 і до винесення рішення суду; стягнути з відповідача в її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період звільнення з 11.02.2020 і до винесення рішення суду за затримку ивдачі трудової книжки.
Перевіривши позовну заяву та додоані до неї документи суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст. 175 ЦПК України, що є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.
Так, відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно з п. 1 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У поданій позовній заяві позивач зазначає, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" вона звільнена від сплати судового збору.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).
Відтак, з урахуванням заявлених позовних вимог позивач на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору лише щодо пред'явленої нею позовної вимоги щодо поновлення на роботі, тоді як за інші позовні вимоги вона повинна сплатити судовий збір у визначеному законом порядку та розмірі.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 2102 грн.
Згідно з п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
А за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Отже, з урахуванням викладеного та пред'явлених позовних вимог, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру - визнання протиправним та скасування спірного наказу в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840 грн. 80 коп.
Також позивачу необхідно визначити ціну позову щодо вимоги про стягнення грошових коштів - середнього заробітку за час вимушеного прогулу, затримку видачі трудової книжки та відповідно до такої сплатити судовий збір.
При цьому, суд вважає за необхідне застосувати вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" згідно з якими якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи, а тому попередньо визначає позивачу судовий збір у розмір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вказані суми судового збору потрібно сплатити на реквізити Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області: Отримувач коштів УКуК-Бузька р/Кам-Бузький р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 36767790; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA968999980000031218206013227; Код класифікації доходів бюджету 22030101 та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175,177 цього Кодексу, протягом п"яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, приходжу до висновку, що цю позовну заяву необхідно залишити без руху надавши позивачу строк на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185,Цивільного процесуального кодексу України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУДІ-УКР" про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Надати позивачу п"ятиденний строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк будуть виконані вимоги визначені в ухвалі, то позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Копію ухвали негайно направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Ухвала скоадена та підписана суддею 06.05.2020.
Суддя Т.І. Котормус