Справа № 462/7586/19
04 травня 2020 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого-судді Палюх Н.М.
при секретарі Сех Г.В.
з участю позивачки ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Позивачка у грудні 2019 року звернулася у суд з позовом про розірвання шлюбу між нею та відповідачем. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 31 серпня 2016 року і від спільного подружнього життя мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак спільне життя у неї з відповідачем не склалося, так як між ними не має взаєморозуміння, вони виявилися людьми з різними поглядами на шлюб та сім'ю. Відповідач не розуміє і не хоче розуміти сутності проблем, які виникають в їхній сім'ї, він не здатний підтримувати нормальну атмосферу в сім'ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між ними на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, як передбачено ст.55 СК України. Вважає, що надання строку на примирення не виправить стан їхніх шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу, а саме з січня 2019 року. На підставі наведеного просить шлюб розірвати.
В судовому позивачка позов підтримала, надала пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві та додатково пояснила, що подружнє життя з відповідачем не склалося, оскільки вони виявилися людьми з різними поглядами на сімейне життя та, окрім цього, відповідач зловживає спиртними напоями, через що виникали сварки. Вже більше 6 місяців вони не підтримують подружніх відносин і більше місяця проживають окремо один від одного. Вона втратила до відповідача хороші почуття і примирення між ними неможливе, переконана, що їх шлюб розпався остаточно. Просить позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позову не визнав та зазначив, що дійсно між ним і позивачкою виникали сварки, більше місяця вони проживають окремо один від одного і не підтримують сімейних відносин, однак він хоче зберегти сім'ю та спільно з позивачкою виховувати малолітнього сина.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
У відповідності до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно з ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на с
вободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.ст. 104-105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України.
Ст. 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений один із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено судом, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 31 серпня 2016 року і від спільного подружнього життя мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом беззаперечно встановлено, що між сторонами тривалий час немає взаєморозуміння, виникали сварки, більше місяця вони проживають окремо, подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, позивачка не має наміру продовжувати подальші шлюбні відносини і збереження шлюбу суперечать її інтересам.
Суд намагався зберегти сім'ю сторін, в січні цього року надавав їм термін для примирення, проте вони не помирилися.
Задовольняючи позов, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого із сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Отже, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, оскільки вони не проживають разом і не підтримують сімейних відносин, позивачка втратила до відповідача хороші почуття і помиритися з ним не бажає, а тому цей шлюб слід розірвати.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позову знайшли своє повне ствердження, а тому підлягають до задоволення.
На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягнення судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
На підставі ст.ст.12, 89, 264, 265 ЦПК України, керуючись ст.ст. 109-112 СК України, суд-
ухвалив:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , укладений 31 серпня 2016 року у Шевченківському районному у місті Львові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 491.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 768 грн. 40коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 06.05.2020 року.
Суддя:
.