Справа № 461/3703/20
Провадження № 1-кс/461/2921/20
06.05.2020 м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-
06.05.2020 року до слідчого судді надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт на автомобільмарки ЗІЛ-131 д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 , накладений ухвалою слідчого судді Перемишлянського районного суду Львівської області від 16.12.2016 р.
Вивчивши скаргу та надані матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Так, відповідно до положень ст. 131 цього Кодексу арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частина 2 статті 132 КПК України встановлює загальне правило, за яким клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Підстави та процедура розгляду клопотання про скасування арешту майна врегульовані нормою статті 174 КПК України, згідно положень якої підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За змістом пункту 18 частини 1 статті 3 КПК України слідчим суддею є суддя суду першої чи апеляційної інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, визначеному цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
КПК України зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201 КПК України).
Системний аналіз вищенаведених положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що незважаючи на відсутність у нормі статті 174 КПК України вказівки на підсудність клопотання про скасування арешту майна, це питання повинно розглядатися слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
ОСОБА_3 в клопотанні зазначила, що на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016140260000573 від 15.12.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України проводиться Територіальним управлінням ДБР у м.Львові, за адресою: м.Львів, вул. Кривоноса, 6, що відноситься до територіальної підсудності Личаківського районного суду м.Львова.
Відтак, на цей час кримінальне провадження, в рамках якого подане дане клопотання, розслідується органом досудового розслідування, який знаходиться поза межами територіальної підсудності Галицького районного суду у м. Львова.
При цьому, ст. 34 КПК України не наділяє суди повноваженнями направляти такі заяви, клопотання, скарги для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.
Дотримання правил підсудності є гарантією права на справедливий суд, тобто на суд, встановлений законом.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки питання направлення клопотань за підсудністю КПК України не врегульвано, клопотання слід повернути як таке, що не підлягає розгляду в цьому суді.
Враховуючи, що Територіальне управлінням ДБР у м.Львові знаходиться за адресою: м. Львів, вул.Кривоноса, 6, що територіально відноситься до Личаківського районного суду м. Львова, слідчий суддя приходить до висновку про повернення клопотання особі, яка його подала для звернення до Личаківського районного суду м.Львова.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 174 КПК України -
Повернути заявнику клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна.
Роз'яснити ОСОБА_3 її право звернутися з цим клопотанням до Личаківського районного суду м.Львова, за адресою м.Львів, вул. Богдана Лепкого,16.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1