Справа № 461/3685/20
Провадження № 2/461/1020/20
06.05.2020 м. Львів
Суддя Галицького районного суд м. Львова Радченко В.Є., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на автомобіль та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на автомобіль та зобов'язання вчинити дії.
При зверненні до суду позивач посилається на те, що договір купівлі-продажу був виконаний за адресою вказаною в акті приймання-передачі автомобіля від 25.07.2017р., а саме в п.2 вказано, адреса місцезнаходження сторін при передачі автомобіля: м. Львів, вул. Кубійовича, буд. №24. Тому, вважає, що вказаний позов підсудний Галицькому районному суду м. Львова, на підставі ч.8 ст.28 ЦПК України.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що позовна заява не підсудна Галицькому районному суду м. Львова і таку необхідно передати за підсудністю з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.8 ст.28 ЦПК України, на яку посилається позивач при визначенні підсудності даної справи, позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
З договору купівлі-продажу автомобіля від 25.07.2017 вбачається, що у ньому безпосередньо не вказується місце виконання договору сторонами. Вказівка в акті приймання-передачі автомобіля на адресу місцезнаходження сторін при його передачі неможна вважати визначенням місця виконання зобов'язань.
Відповідно до вимог ст. 532 ЦК України, місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
Як роз'яснено в п. 39 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів. Правила визначення місця виконання зобов'язання передбачено ст. 532 ЦК України. При цьому слід ураховувати, що правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена (наприклад п. 4 ч. 1 ст. 532 ЦК України) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
Враховуючи, що сторонами у договорі не визначено місце виконання спірного зобов'язання, при цьому специфіка правовідносин щодо купівлі-продажу автомобіля не свідчить про те, що їх виконання можливе лише в певному місці, суд приходить до висновку, що вказана справа Галицькому районному суду м. Львова не підсудна. Підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.
В позовній заяві зазначено, що відповідач ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Дана адреса вказана у договорі купівлі-продажу автомобіля від 25.07.2017 та свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Згідно ст. 3 цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.
У ч. 1 ст. 12 вказаного Закону визначено, що у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, - місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва.
Пунктом першим п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відповідно п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, ч.1 ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» направити справу до Київського апеляційного суду для визначення підсудності справи місцевому загальному суду м. Києва у зв'язку з реєстрацією місця проживання відповідача на тимчасово окупованій території України.
Керуючись ст.ст. 28, 30, 31, 187 ЦПК України, суддя, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на автомобіль та зобов'язання вчинити дії- направити до Київського апеляційного суду (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2 А) для визначення підсудності місцевому загальному суду м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвала суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Радченко В.Є.