05.05.2020 м. Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
за участю:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018140050005236 відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Львів, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Личаківського районного суду м.Львова від 30.01.2020 року за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України у виді трьох років і семи місяців позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
26.11.2018 року приблизно о 17.40 год. ОСОБА_8 , перебуваючи в Львівській лінгвістичній гімназії в приміщенні роздягальні, що за адресою: м.Львів, вул Кирила і Мефодія,17а, маючи умисел на викрадення чужого майна з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, таємно викрав у ОСОБА_9 мобільний телефон марки «iPhone 7», чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на суму 12000 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_8 при допиті в судовому засіданні визнав себе винуватим у пред'явлених обвинуваченнях у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Розкаявся у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення. Пояснив, що дійсно 26.11.2018 р. таємно викрав у потерпілої мобільний телефон «iPhone 7».
Потерпіла ОСОБА_9 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Заявила цивільний позов про стягнення з ОСОБА_8 завданої їй злочинним діянням майнової шкоди в розмірі 12000 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України інші докази кримінального провадження судом не досліджувались. Суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, оскільки ОСОБА_8 в судовому засіданні не оспорював факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України при вищезазначених обставинах, учасники судового провадження проти цього не заперечували. Фактичні обставини справи є доведеними, суд вважає їх доведеними та визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та його мотиви, розмір заподіяної шкоди, а також інші обставини провадження, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються. Судом з'ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані його дії, оскільки ОСОБА_8 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність пом'якшуючої покарання обставини.
Суд враховує, що скоєне ОСОБА_8 кримінальне правопорушення є злочином середньої тяжкості.
ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий, характеризується посередньо. На обліку у лікаря нарколога не перебуває.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_8 не встановлено.
Пом'якшуючою покарання обставиною є щире каяття.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім обрати йому покарання за вчиненний злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Суд враховує, що ОСОБА_8 був раніше засуджений вироком Личаківського районного суду м. Львова від 30.01.2020 року за ч.2 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України у виді трьох років і семи місяців позбавлення волі.
Суд бере до уваги, що обвинувачений кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, вчинив до постановлення вироку Личаківського районного суду м. Львова від 30.01.2020 року, тому покарання ОСОБА_8 слід призначити відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання, призначеного даним вироком і вироком Личаківського районного суду м. Львова від 30.01.2020 року.
Враховуючи те, що ОСОБА_8 вчинив злочин середньої тяжкості, враховуючи пом'якшуючу покарання обставину, суд вважає можливим визначити обвинуваченому остаточне покарання відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Потерпіла ОСОБА_9 до початку судового розгляду подала цивільний позов до ОСОБА_8 , в якому просила суд стягнути з обвинуваченого на її користь завдану злочинними діями майнову шкоду в розмірі 12000 грн.
Судом установлено, що матеріальна шкода полягає у вартості викраденого ОСОБА_8 у ОСОБА_9 мобільного телефону на суму 12000 грн. Тому, з урахуванням положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України позов підлягає задоволенню.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Долю речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 371, 374 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185КК України.
Призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 185КК України у виді одного року позбавлення волі.
Призначити ОСОБА_8 остаточне покарання відповідно до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Личаківського районного суду м.Львова від 30.01.2020 p., у виді трьох років та семи місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зарахувати частково відбуте покарання за вироком Личаківського районного суду м.Львова від 30.01.2020 року за період з 20.06.2019 р. по 05.05.2020 р.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_8 не обирати.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з 20.06.2019 року.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду у сумі 12000 грн.
Після набрання вироком законної сили речові докази:
•СD-R диск із записами з камер відеоспостереження з Львівської лінгвістичної гімназії - зберігати в матеріалах справи;
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Головуючий суддя ОСОБА_1