Єдиний унікальний номер №943/2050/19
Провадження №1-кс/943/278/2020
04 травня 2020 року м. Буськ, Львівська область
Слідчий суддя Буського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання заступника начальника СВ Буського відділення поліції Кам'янка-Бузького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про продовження строку досудового розслідування,-
Заступник начальника СВ Буського відділення поліції Кам'янка-Бузького відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 звернувся з клопотанням погодженим прокурором Буського відділу Радехівської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні за №42018141280000051 від 07 вересня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.189 ч.1 КК України.
В судове засідання заступник начальника СВ Буського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 не з'явився. У поданому клопотанні слідчий просить проводити розгляд у його відсутності без застосування технічних засобів фіксації судового засідання.
Згідно ч. 3 ст. 244 КПК України, неприбуття в судове засідання особи, яка подала клопотання, не перешкоджає розгляду клопотання.
З врахуванням положень даної статті, вважаю що дане клопотання слід розглянути без участі заступника начальника СВ Буського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 .
З матеріалів клопотання вбачається, що 05 грудня 2018 року в Буське ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУ Національної поліції у Львівській області з Радехівської місцевої прокуратури Львівської області надійшли матеріали кримінального провадження №42018141280000051 від 07вересня 2018 року за заявою ОСОБА_5 , щодо вимагання в неї грошових коштів.
В ході проведення досудового розслідування було допитано в якості потерпілої ОСОБА_5 , яка повідомила, що зареєстрована та проживає з народження за адресою АДРЕСА_1 разом із чоловіком ОСОБА_6 та дочкою неповнолітньою ОСОБА_7 , 2004 р.н. За вказаною адресою зареєстровані, однак з 2003 року не проживають ОСОБА_8 та його дочка від другого шлюбу ОСОБА_9 . Крім цього зареєстрована, але не проживає її матір ОСОБА_10 . Дана квартира є у спільній частковій власності, а саме їй належить частки, та по частки належить ОСОБА_8 та його дочці ОСОБА_9 . 16.05.2018 року вона разом із ОСОБА_11 прибула до Кам'янка - Бузького районного суду Львівської області для прийняття участі в розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про вселення та усунення перешкод у користуванні спільною частковою власністю. Судове засідання не відбулося, однак у приміщенні суду, в присутності позивача, його представники: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 надали їй наручно один примірник відзиву від 16.05.2018 року на вище вказану позовну заяву, від її імені та без підпису, з яким у
на пів вимогливому тоні ОСОБА_14 сказав ознайомитися та відразу розписатися, щоб потім вона могла відправити даний відзив до суду і позивачу з рекомендованим листом.
Підписати даний відзив вона відмовилася, пославшись на те, що має з ним ознайомитися, на що усі погодилися. В цей же момент ОСОБА_15 в грубій та зневажливій формі, запропонував їй укласти з позивачем мирову угоду, не пояснюючи при цьому для чого і з якою умовою, на що вона не погодилася. По завершенню розмови вона з родичкою вийшла з приміщення суду на вулицю, де ОСОБА_15 наздогнав їх і почав вимагати в неї надання коштів позивачу, промовляючи наступне: «Не даєш сім штук, продамо сторонній людині», з чим вона знову спокійно погодилася, сказавши добре. Дану вимогу чув ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , але в розмову вони не втручалися. ОСОБА_15 з ОСОБА_16 говорили родичці, що вона зобов'язана сплатити вказану суму, хоча родичка їм намагалася довести, що ця квартира придбана її дідусем з бабусею і що ОСОБА_8 не має до неї ніякого відношення, на що усі апелювали, що ОСОБА_8 є співвласником спірної квартири. Терміну надання коштів і кому конкретно, ні ОСОБА_15 , ні інші його спів розмовними - вимагачі, їй не визначали 16.05.2018 року, але вона розуміла тоді, що кошти будуть належати позивачеві, який з ними буде самостійно розраховуватися за проведену ними «роботу». Таким чином вона вважає, що 16.05.2018 року мало місце шантажування її за участі позивача, його двома представниками, які діяли можливо за попередньою домовленістю групою осіб, залякування та вимагання в неї коштів в розмірі семи тисяч євро, психологічно тиснувши на неї, намагаючись морально надломити, через що останні підлягають кримінальній відповідальності за ч.2 ст.189 КК України.
Перший випадок вимагання в неї коштів в розмірі 7 тисяч євро зі сторони позивача мав місце в кінці січня 2018 року по місцю її проживання і реєстрації, а саме вранці біля 08:45 год. ОСОБА_8 один постукав у двері і відразу голосно почав вимагати в неї надати йому 7 тисяч євро, включно віддати йому гараж, який та той час був ними не приватизованим, а тому ОСОБА_8 не міг мати до нього жодного відношення, хоча самоправно ним продовжує користуватися. В той час ОСОБА_8 не визначав терміну надання йому коштів і при цьому, та в другий раз не погрожував нічим, хоча вона усвідомлювала, що в неї вимагають кошти, які вона нікому не повинна сплачувати.
Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_8 повідомив, що у 1992 році уклав шлюб із ОСОБА_17 з якою до цього проживав у цивільному шлюбі та в них народилась дочка ОСОБА_18 . До укладення шлюбу у ОСОБА_17 у неї була дочка від першого шлюбу ОСОБА_19 . Вони разом спільно проживали у квартирі АДРЕСА_2 . В грудні 1998 року вказана квартира ними була приватизована та надана у спільну сумісну власність по частці. У 2001 році ОСОБА_20 виїхала на заробітки в Італію. Після цього він із дочкою ОСОБА_21 також поїхали до ОСОБА_10 в Італію де разом проживали до 2014 року. У 2014 році вони розійшлись, однак продовжували проживати в Італії. Коли він втратив роботу в Італії то вирішив повернутись додому. Коли приїхав то не зміг потрапити до квартири в АДРЕСА_1 . На прохання дати йому ключі від даної квартири ОСОБА_5 повідомила, що у вказаній квартирі нічого його немає. У лютому 2018 року він подав позов про вселення та усунення перешкод у користуванням даною квартирою. Перед судовим засіданням в приміщені Кам'янка-Бузького районного суду, він попросив свого адвоката ОСОБА_22 запропонувати ОСОБА_5 укласти мирову угоду, прийнявши рішення продати свою частку та частку своєї дочки у цій квартирі за 7 000 доларів США. На це адвокат погодився та підійшовши до ОСОБА_5 яка була разом із ОСОБА_23 , запропонував укласти мирову угоду. Під час цього він знаходився на відстані 2-3 метрів від них, однак самостійно не бажав підходити із пропозицією до ОСОБА_5 про укладення мирової угоди, оскільки перебував із нею у неприязних відносинах. ОСОБА_5 вислухавши дану пропозицію від адвоката, нічого не відповіла та розмова між ними припинилась. Жодного психологічного тиску відносно ОСОБА_5 , ні він ні адвокат не здійснювали. Даний факт також підтверджений показами ОСОБА_22
16.09.2019 року винесено постанову про закриття даного кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України.
14.11.2019 року заступником керівника Радехівської місцевої прокуратури скасовано постанову про закриття кримінального провадження.
В ході подальшого досудового розслідування було додатково допитано свідка ОСОБА_12 .
Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого, або особливо тяжкого злочину. Строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні розпочався 07 вересня 2018 року та спливає 05 травня 2020 року.
Враховуючи, положення ч.1 ст. 294 КПК України, в якій зазначено, що якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці другому частини першої статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 1-3 частини другої статті 219 цього Кодексу. У зв'язку з цим в органу досудового розслідування виникла необхідність звернутись з даним клопотанням виходячи з того, що для встановлення істини у даному кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, зокрема одночасного допиту осіб між потерпілою ОСОБА_5 та ОСОБА_8 та іншими свідками з метою усунення розбіжностей у їхніх показах.
Вищевказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії, виконати у строк досудового розслідування передбачений ч.1 ст.219 КПК України, не представилось можливим, жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в цьому кримінальному провадженні, минає допустимий строк досудового розслідування, а як наслідок, закриття кримінального провадження може призвести до невиконання завдань кримінального провадження закріплених в ст.2 КПК України та втрати доказової бази, зібраної за час проведення досудового розслідування, з метою забезпечення здійснення повного та всебічного досудового розслідування та з'ясування всіх обставин вчинення кримінального правопорушення проводяться слідчі (розшукові) та процесуальні дії спрямовані на встановлення осіб причетних до вчинення даного кримінального правопорушення. Строк, на який може бути продовжено досудове розслідування відповідно ч.1 ст. 294 КПК України визначається з посиланням на п. 1-3 ч. 2 ст.219 КПК України, та для категорії тяжких і особливо тяжких злочинів становить дванадцять місяців.
Відповідно до положень ч.5 ст. 294 КПК України, граничним терміном для звернення з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні встановлено 05 травня 2020 р., так як кримінальне провадження зареєстровано 07 вересня 2018 р., а подача такого клопотання допускається лише не пізніше 5 днів до закінчення строку досудового розслідування.
Для повного та всебічного досудового розслідування та для проведення усіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, спрямованих на якісне та неупереджене досудове розслідування даного кримінального провадження, необхідно продовжити термін досудового розслідування на 6 (шість) місяців, тобто до 05 листопада 2020 року.
Слідчим доведено, що перелічені вище слідчі та процесуальні дії мають доказове значення у провадженні є необхідними для об'єктивного розслідування кримінального провадження та не є вичерпними, оскільки після їх проведення може виникнути необхідність у проведенні інших слідчих (розшукових) дій.
В результаті проведення вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, будуть отримані додаткові докази, які можуть бути використані під час судового розгляду кримінального провадження для встановлення об'єктивної істини у справі.
На переконання слідчого судді, для здійснення зазначених слідчим заходів, доцільність продовження строку досудового розслідування слідчим доведена, оскільки на даний час є очевидним, що провести вказані слідчі (розшукові) дії у строк, який закінчується 05 травня 2020 року не можливо.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню та строк досудового розслідування необхідно продовжити до шести місяців, тобто до 05 листопада 2020 року.
Керуючись ст.ст.219,294,295-1,372,376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника начальника СВ Буського відділення поліції Кам'янка-Бузького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за №42018141280000051 від 07.09.2018 року на шість місяців, тобто до 05 листопада 2020 року.
Ухвала набирає законної сили з дня її винесення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1