05.05.20 336/133/20
1-кс/336/338/2020
Іменем України
5 травня 2020 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 ,з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 ,розглянувши клопотання про дозвіл на обшук приміщення при проведенні досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080080001866 від 19.07.2019 року,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,-
Прокурор Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на обшук приміщення ТОВ «Дніпровськпромбуд» за адресою:м.Дніпро,вул.Артема(Січових Стрільців),4-а.
У клопотанні зазначає,що на теперішній час у провадженні СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження,внесене до ЄРДР за заявою про те,що ТОВ «Дніпровськпромбуд» скоїв шахрайські дії,правова кваліфікація кримінального правопорушення ст.190 ч.1 КК України.
За версією слідства,в період 2017 р. ТОВ «Дніпровськпромбуд» на підставі не чинних документів зареєстрував право приватної власності на громадський будинок літ.А-5 інв.№ 004,що розташований в м.Запоріжжі,вул.Фортечна 96,внаслідок чого неправомірно відчужив на свою користь майно мешканців вказаного вище гуртожитку.
Як зазначено у клопотанні,у вказаному вище приміщенні ТОВ «Дніпровськпромбуд» може зберігатись документація щодо цієї незаконної діяльності тощо.
З посиланням на ці обставини, прокурор просить суд дати дозвіл на обшук нежитлового приміщення за вказаною вище адресою з метою виявлення і фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення,виявлення та вилучення документації ,яка має значення для розслідування кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання, вказуючи,що метою обшуку є винайдення доказів у кримінальному провадженні за адресою місцезнаходження ТОВ «Дніпровськпромбуд» ,яке згідно змісту заяви про злочин від мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 , причетний до злочинної діяльності,пов'язаної з незаконним відчуженням цього майна.
При вирішенні клопотання слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до витягу з ЄРДР,в провадженні СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження за № 12019080080001866 від 19.07.2019 року,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,внесене за заявою мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 по факту незаконного,на думку заявників,відчуження приміщення гуртожитку на користь ТОВ «Дніпровськпромбуд».
Згідно із частиною першою статті 234 КПК України метою проведення обшуку є виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
За змістом наведеної норми закону,слідча дія може бути санкціонована слідчим суддею виключно у разі наявності достатніх відомостей про те, що шляхом її реалізації буде досягнуто мети слідчої дії.
При наданні дозволу на обшук,який сам по собі є серйозним втручанням у приватність,слідчий суддя зобов'язаний перевірити,чи здійснюється клопотання слідчого у межах національного законодавства,чи є воно необхідним в інтересах суспільства,чи є це подання співмірним,чи може бути досягнута мета обшуку в інший менш обтяжливий спосіб.
Відповідно до частини другої статті 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованість рішення означає, що в ньому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
При цьому ухвала слідчого судді має містити посилання на конкретні матеріали кримінального провадження, дослідження яких дало слідчому судді підстави для надання дозволу на обшук.
Відповідно до частини п'ятої статті 234 КПК України слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
1)було вчинено кримінальне правопорушення;
2)відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;
3)відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;
4)відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.
Клопотання не містить посиланням на конкретні матеріали кримінального провадження та отримані під час досудового розслідування докази, з яких слідчий та прокурор вважають доведеними всі зазначені обставини, у тому числі ті, які б давали достатні підстави вважати, що відшукувані речі, предмети знаходяться саме у приміщенні за зазначеною адресою,а в інший менш обтяжливий спосіб отримати їх неможливо.
Зміст клопотання та промови прокурора в суді зводиться до того,що протягом з 2011 р. судами різних інстанцій вирішуються господарські спори між юридичними особами,в тому числі, щодо вказаного у клопотанні гуртожитку,проте ознайомитись із змістом вказаних рішень слідчий суддя при розгляді клопотання не має об'єктивної можливості через якість виготовлених копій.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 235 КПК України ухвала про дозвіл на обшук повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
Аналогічна позиція Європейського суду з прав людини викладена в рішенні від 15 липня 2003 року у справі «Ернст та інші проти Бельгії», де вказано, що ордер на проведення обшуку не містив інформації щодо мети проведення обшуку та про предмети, що підлягають вилученню.Таким чином, слідчих було наділено широкими повноваженнями, обшуки не були пропорційними.
Прокурор при розгляді клопотання не довів,що досягнути мети обшуку,а саме:виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення,неможливо в інших процесуальний спосіб, формально перелічивши у клопотанні численні документи різних юридичних осіб за період з 2011 р.по 2017 р.,автор клопотання не обґрунтував їх потребу для досудового розслідування того кримінального правопорушення,яке є у провадженні органу досудового розслідування.
Чітке визначення переліку речей, для виявлення яких надається дозвіл на обшук, має істотне значення для забезпечення гарантій при проведенні обшуку,не зазначення слідчим суддею в ухвалі переліку майна, для відшукання якого надається дозвіл на обшук, є істотним порушенням прав особи у кримінальному провадженні.
Проте,всупереч наведеним вимогам,прокурор в клопотанні не зазначив,з метою виявлення та вилучення який саме документів,що мають значення для кримінального провадження необхідний дозвіл на обшук,що позбавляє слідчого суддю можливості перевірити доводи клопотання у цій частині та зазначити конкретний перелік речей або документів, інших відомостей, які б давали змогу ідентифікувати предмет майбутнього обшуку, які саме речі, предмети, документи, знаряддя чи інше майно мають намір відшукати слідчі органи.
Крім того,не зазначено у клопотанні,чому з моменту початку досудового розслідування 19.07.2019 р.і до теперішнього часу не виникало потреби та не вживались заходи отримання необхідних документів в інший ,ніж обшук,спосіб, шаблонні формулювання про можливість знищення документів не мотивують необхідності проведення обшуку у особи,котра до теперішнього часу ні в чому не підозрюється,а занадто загальне формулювання предмету обшуку дає необмежені можливості органу досудового розслідування, порушуватиме права,гарантовані Конвенцією,при цьому слідчий не мотивує неможливість вирішення порушеного у клопотанні питання в інший ,менш обтяжливий спосіб,без втручання у права людини,яка дотепер не має статусу учасника кримінального провадження.
Такий висновок слідчого судді узгоджується із правовою позицією,висловленою Судом у справах «Німітц проти Німеччини» від 16.12.1992 р.,»Головань проти України» від 05.07.2012 р.та ін.
Відповідно до частини другої статті 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали. При цьому необхідно враховувати, що наведена норма КПК України встановлює лише максимальний строк дії ухвали про обшук, водночас визначений слідчим суддею строк має бути належним чином обґрунтований на підставі дослідження доводів клопотання та матеріалів кримінального провадження.
В клопотанні слідчого не наведено мотивів про строки,які необхідні органу досудового розслідування для проведення обшуку,що позбавляє слідчого суддю можливості встановити строк дії ухвали про обшук у межах максимального строку,визначеного законом ,з належним його мотивуванням та посиланням на доводи клопотання і матеріали кримінального провадження.
З пояснень прокурора в суді вбачається ,що на теперішній час не встановлено місце вчинення злочину,потерпілу особу,розмір завданих матеріальних збитків тощо.
За результатами розгляду клопотання слідчий суддя констатує бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні,яке протягом з 19.07.2019 р.фактично не розслідується та зводиться до копіювання судових рішень про господарські правовідносини,та процесуального прокурора,який погоджує клопотання,не вивчаючи його зміст та обґрунтованість,що має наслідком відмову у його задоволенні.
Керуючись ст. 234,235,ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1