336/2188/20
1-кп/336/574/2020
05 травня 2020 року
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представника потерпілих ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
29 квітня 2020 року прокурор військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України звернувся до суду з матеріалами вказаного вище кримінального провадження.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вказав, що кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м.Запоріжжя, обвинувальний акт складений відповідно до вимог процесуального закону, просив суд призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників судового провадження, підстав для прийняття іншого процесуального рішення не вбачає.
Прокурором також заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 , яке мотивовано тим, що він обгрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, ризики його втечі, незаконного впливу на свідків, які були враховані під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, продовжують існувати.
Потерпілі та їх представник підтримали позицію прокурора.
Захисник, думку якого підтримав обвинувачений, не заперечувала проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та просила відмовити прокурору в продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, на які посилається сторона обвинувачення не доведені, а тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним, не може бути єдиною підставою для продовження найбільш суворого запобіжного заходу.
Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши відповідність обвинувального акту вимогам процесуального закону, суд дійшов наступних висновків.
Як передбачено ст.315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч.3 ст.314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду і з цією метою визначає дату та місце проведення судового розгляду, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд, з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчиняє інші дії, необхідні для підготовки судового розгляду.
В підготовчому судовому засіданні суд не встановив підстав для прийняття рішення повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування, закриття провадження у справі, повернення обвинувального акта прокурору, направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності. Обставини справи не вимагають її судового розгляду у закритому судовому засіданні.
Грунтуючись на матеріалах кримінального провадження, необхідним є виклик учасників кримінального провадження, а саме прокурора, потерпілих, захисника та обвинуваченого.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченому ОСОБА_10 під вартою, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України суд під час підготовчого провадження за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження розглядає, в тому числі питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ст.29 Конституції України, ніхто не може бути арештований або утримуватися під вартою інакше як за мотивованим рішенням суду і лише на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
За змістом обвинувального акту, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому можливо спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності ризик втечі обвинуваченого від правосуддя з метою уникнути покарання, а також впливу на свідків, які не допитані судом, запобігти яким, обравши менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, неможливо.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказував, що необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також є достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Отже, обвинувачення особи у скоєнні тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є однім з факторів, який має враховувати суд при обранні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював і те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, розцінюючи зазначені ризики як реальні та такі, що виправдовують обмеження свободи фізичної особи, суд, з урахуванням викладеного продовжує обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Керуючись ст. ст. 314-316, 392 КПК України, суд,
Призначити судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України на 13 травня 2020 року о 10 годині 00 хвилин, який відбудеться у залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Справу розглядати колегіально судом у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 04 липня 2020 року включно.
Дати розпорядження секретарю судового засідання про виклик учасників судового провадження в судове засідання в порядку, передбаченому ст.135-139 КПК України.
Обвинуваченого ОСОБА_10 доставити у судове засідання з ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню, її оскарження не зупиняє виконання ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
______________Ю. ОСОБА_11 _______________І. ОСОБА_12