Справа № 316/740/20
Провадження № 3/316/240/20
05.05.2020 рік м.Енергодар
Суддя Енергодарського міського суду Запорізької області Бульба О.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Василівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ОБ №063668, складеного 14.03.2020 р. поліцейським СРПП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, 14.03.2020 р. о 08 год. 50 хв. в м.Василівка по вул.Набережна керував т.з.: «ВАЗ2114» д.н.: НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук). Від проходження на місця зупинки газоаналізатором «Драгер», а також від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності свідків. Від керування т.з. відсторонено. Чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судові засідання, які призначались судом на 06.04.2020 р., 21.04.2020 р, 05.05.2020 р. ОСОБА_1 не з'явився, надавши письмові клопотання про відкладення слухання справи, у зв'язку з тим, що він бажає взяти участь у судовому засіданні разом з захисником, при цьому, у змісті заяв, ОСОБА_1 посилається також і на запровадження Кабінетом Міністрів України, на території України, карантину.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи судом за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступного висновку.
Як зазначено, ОСОБА_1 причинами неявки до суду, крім необхідності участі у справі разом з захисником, зазначає також і на запровадження карантину на території України, проте, суд вважає такі посилання ОСОБА_1 , як зловживання своїми правами з метою затягування розгляду справи, враховуючи наступне.
Положеннями Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», із змінами, передбачено, у тому числі, заборону з 06.04.2020 р. по 11 травня 2020 р. перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно (п.п.1 п.2). Крім того, вказаною Постановою встановлені обмеження щодо пересування територією України та відвідування певних місць визначених цією Постановою, проте, наявності заборони відвідування, перебування та знаходження учасника справи, у тому числі, у судових інстанціях, зазначена Постанова не передбачає. Така заборона не передбачена і Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, з огляду самих заяв (а.с.11, 13, 16), встановлено, що вони були подані до Енергодарського міського суду Запорізької області безпосередньо самим ОСОБА_1 , а не надійшли до суду поштовою кореспонденцією чи через належного представника, що свідчить на те, що ОСОБА_1 мав можливість приймати участь у розгляді справи.
Крім того, слід зазначити, що положеннями ч.1 ст.268 КУпАП передбачено, також, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, давати пояснення, подавати докази, проте, ОСОБА_1 , за час перебування справи на розгляді в суді, не були надані суду будь-які пояснення чи докази з приводу висунутого відносно нього обвинувачення у порушення ч.1 ст.130 КУпАП, подання яких не заборонено і у письмовому вигляді (ст.251 КУпАП).
При цьому, з наданих ОСОБА_1 клопотань також не можливо встановити і причин неможливості залучення до участі у справі захисника, про яке він просить у поданих до суду клопотаннях, враховуючи наявність для цього у ОСОБА_1 часу з 31.03.2020 р. по 05.05.2020 р..
Положення ст.268 КУпАП не містить імперативної заборони розгляду справи за відсутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, при належному її повідомлені про розгляд справи судом.
Статтею 6 Конвенцією про захист прав людини і основних свобод від 04.11.1950 р. ратифіковану Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 р. (далі - Конвенція), яку, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди застосовують при вирішенні справ як джерело права, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, яка випливає із об'єкта і цілі ст.6 Конвенції, оскільки здійснення прав нею гарантованих, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу, прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р., в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
До суду дана справа відносно ОСОБА_1 надійшла 23.03.2020 р., про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.130 КУпАП вчинене 14.03.2020 р.
Відповідно до ч.2 ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Згідно п.7 ст. 247 КУпАП, при закінчені на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ст.38 цього Кодексу, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
За зазначеного вище, суд не вбачає поважних причин неможливості участі ОСОБА_1 у розгляді даної справи та вважає можливим провести її розгляд у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних у справі матеріалів на доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи, встановлення чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Відповідно до положень ст.ст.254, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою на те особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, у тому числі, зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено і такий склад об'єктивної сторони порушення даної правової норми, як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно Протоколу ОБ №063668, складеного 14.03.2020 р. поліцейським СРПП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (далі - Протокол), фабула інкримінованого ОСОБА_1 порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, викладена як: «14.03.2020 р. о 08 год. 50 хв. в м.Василівка по вул.Набережна керував т.з.: «ВАЗ2114» д.н.: НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук). Від проходження на місця зупинки газоаналізатором «Драгер», а також від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності свідків».
Процедура огляду водія на стан, у тому числі, алкогольного сп'яніння, з метою його виявлення, чітко визначена законом.
Частиною 2 статті 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Відповідно до змісту положень частин 5 та 6 статті 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного сп'яніння повинен бути проведений з дотриманням вимог даної статті. Проведення такого огляду здійснюються в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким порядком є «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (далі - Порядок №1103), який визначає як порядок огляду так і процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд).
Відповідно до зазначеного Порядку №1103, була розроблена та затверджена «Інструкція про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та МОЗ України від 09.11.2015р. №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735), яка визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння) та оформлення результатів такого огляду.
Процедура оформлення поліцейськими підрозділів поліції, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі передбачена «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 р. №1395 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (далі - Інструкції №1395), що зазначено в п.1 розділу І даної Інструкції.
Відповідно до змісту пункту 4 Порядку №1103, п.6 Розділу ІІ Інструкції №1452/735, огляд водія проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків.
Інструкцією №1395 передбачено розділ ІХ «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП», пунктом 4 якого також визначено, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.
Згідно змісту пункту 11 Розділу ІІ - Інструкції №1452/735, оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством (п.11).
Проте, в порушення наведених положень законодавства, судом встановлено, що сам Протокол (а.с.1) та долучений до нього відеозапис (а.с.5), який було досліджено судом, містить наявність лише одного свідка ОСОБА_2 , письмові пояснення якого долучено до матеріалів (а.с.3), що спростовує зазначеного у фабулі Протоколу про наявність свідків та доводить допущення порушення встановленого законом порядку огляду водія ОСОБА_1 на стан, в даному випадку, алкогольного сп'яніння.
Виший адміністративний суд України, в ухвалі від 19.04.2017 р. по справі №К/800/34832/15 зазначив, що аналіз правових норм дає підстави для висновку, що законодавством чітко визначено дії працівника правоохоронних органів у разі відмови порушника пройти необхідний огляд та не дає іншого, альтернативного, порядку дій у такому випадку.
Згідно приписів частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини 5 статті 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно вимог ст.283 КУпАП, постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в тому разі, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
За встановленого судом вище, суд вважає необхідним закрити провадження у справі відносно ОСОБА_3 , у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 7, 247, 251, 266, 283, 284, 287-289, 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Провадження у справі №316/740/20 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О. М. Бульба