Справа № 162/223/20
Провадження № 1-кп/162/29/2020
05 травня 2020 року смт. Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Любешів кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Залізниця Любешівського району Волинської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, засудженого вироком Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 09 липня 2019 року за ч.1 ст.190 Кримінального кодексу України до покарання у виді штрафу,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 Кримінального кодексу України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 07 березня 2020 року, в період часу з 13 години 15 хвилин по 14 годину 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, без дозволу власника, шляхом пошкодження кріплення для навісного замка вхідних дверей, незаконно проник до приміщення житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_2 , в якому проживає потерпілий ОСОБА_4 , чим порушив конституційне право останнього на недоторканість житла, яке згідно ст.30 Конституції України є невід'ємним його правом.
Вказані вище умисні, протиправні дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до житла особи.
В підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_6 було подано угоду про примирення потерпілого з обвинуваченим від 05 травня 2020 року укладену між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 ..
Згідно даної угоди потерпілий ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.162 КК України. Сторони погодили покарання, яке повинен понести обвинувачений, а саме: у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Під час підписання угоди про примирення встановлено обставини, які пом'якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставинами, що обтяжують відповідальність ОСОБА_5 є рецидив злочинів та вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
В силу ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, яке згідно ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю. Обвинувачений розуміє зміст ч.5 ст.474 КПК України та наслідки укладення даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення, та наполягає на затвердженні угоди про примирення.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він із обвинуваченим ОСОБА_5 помирились, вважає, що обумовлена в угоді міра покарання є необхідною й достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України та просить затвердити зазначену угоду.
Суд, проаналізувавши надані матеріали, заслухавши пояснення обвинуваченого та потерпілого, а також захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 , думку прокурора, дійшов висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Як убачається з наданих матеріалів, дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані як кримінальне правопорушення, визначене ч.1 ст.162 КК України, яке, згідно з положеннями ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень невеликої тяжкості. ОСОБА_5 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, визнав повністю. Встановлено, що укладення угоди між потерпілим та обвинуваченим про примирення є добровільним. Зміст угоди відповідає вимогам ст.471 КПК України, підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ст.474 КПК України, відсутні.
Умови угоди про примирення не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди обвинувачений та потерпілий, визначена в межах санкції ч.1 ст.162 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб не встановлено.
Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення від 05 травня 2020 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Судові витрати по справі - відсутні.
Керуючись ст.ст.368, 370, 475 КПК України,суд,-
Затвердити угоду про примирення від 05 травня 2020 року, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020030140000057 від 07 березня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.162 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 Кримінального кодексу України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речові докази, а саме:
-сліди пальців рук, що знаходяться у камері зберігання речових доказів Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області, - залишити в матеріалах кримінального провадження;
-навісний замок та металевий предмет, які знаходяться у камері зберігання речових доказів Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області, - знищити.
Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Любешівський районний суд Волинської області.
Вирок суду першої інстанції якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Головуючий: ОСОБА_1