Справа № 161/6589/20
Провадження № 1-кс/161/3218/20
05 травня 2020 року м. Луцьк
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
представника власника майна ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_6 - ОСОБА_5 про скасування арешту майна, -
28.04.2020 представник власника майна ОСОБА_6 - ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням, в якому просить скасувати арешт на майно, а саме: транспортний засіб марки «Фольксваген Каравелла», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 .
Зазначає, що ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 06.02.2020 задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно, накладено арешт на вищевказаний автомобіль.
Ухвала обґрунтована тим, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Волинській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12015030000000409 від 30.10.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.204, ч.ч.1,2 ст.199 КК України, в ході якого встановлено, що невстановлені особи, з числа мешканців прикордонних районів Волинської області, систематично здійснюють закупівлю, зберігання, накопичення та транспортування незаконно виготовлених підакцизних товарів - контрафактних тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку, які в подальшому намагаються незаконно перемістити через державний кордон України з метою їх подальшого збуту. 03.02.2020 на адресу СУ ФР ГУ ДФС у Волинській області надійшли матеріали Любомльського ВП ГУНП, які вказують на факти транспортування з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів - тютюнових виробів з використанням транспортного засобу марки «Фольксваген Каравелла» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_6 . В ході проведення огляду місця події 01 лютого 2020 року було вилучено автомобіль марки «Фольксваген Каравелла» д.н.з. НОМЕР_1 та визнано останній речовим доказом.
Заявник вважає, що в арешті зазначеного майна немає необхідності, оскільки після накладення арешту минуло близько трьох місяців, жодні слідчі дії проведені не були, ОСОБА_6 не допитували та не надавали статусу сторони кримінального провадження. Також відсутні дані про повідомлення будь-якій особі підозри в даному кримінальному провадженні.
В судовому засіданні 05.05.2020 представник власника майна просив клопотання задовольнити з викладених у ньому підстав, додатково зазначивши, що арешт транспортного засобу суттєво обмежує права власника на розпорядження автомобілем, окрім того ніяких слідчих дій під час досудового розслідування слідством не проведено, окрім того це майно є спільною сумісною власністю подружжя.
Слідчий та прокурор заперечили проти задоволення такого клопотання, просили відмовити в його задоволенні, оскільки на даний час досліджується походження незаконно виготовлених тютюнових виробів, які транспортувалися вказаним автомобілем, а проведення слідчих дій наразі ускладнено загальнодержавними карантинними заходами.
Дослідивши наявні матеріали та заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав до задоволення клопотання про скасування арешту майна.
Судом встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Волинській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12015030000000409 від 30.10.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.204, ч.ч.1,2 ст.199 КК України.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 06 лютого 2020 року, під час досудового розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні, накладено арешт у виді позбавлення права відчуження, розпорядження транспортним засобом марки «Фольксваген Каравелла», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 .
Підставою накладення арешту на майно слідчий суддя зазначив, що вилучене майно має силу речового доказу, і відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, а тому останнє підлягає арешту із забороною розпорядження та використання.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
З матеріалів справи слідує, що 03.02.2020 на адресу СУ ФР ГУ ДФС у Волинській області надійшли матеріали Любомльського ВП ГУНП, які вказують на факти транспортування з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів - тютюнових виробів з використанням транспортного засобу марки «Фольксваген Каравелла» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_6 .
На час розгляду клопотання про арешт майна, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 є володільцем вказаного вище вказаного транспортного засобу.
Посилання представника власника майна на те, що вказаний транспортний засіб придбаний у шлюбі, є сумісною власністю, а тому арешт такого майна значно погіршує права співвласників, не підкріплене жодними доказами, окрім як самим фактом перебування у шлюбі володільця майна з 03.09.2013 та фактом придбання автомобіля 01.08.2019. Окрім того свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що досліджувалось під час розгляду клопотання про арешт майна, містить відомості про те, що єдиним зареєстрованим власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_6 .
Кірм того, слідчим суддею постановлено ухвалу про арешт майна у виді заборони відчуження та розпорядження транспортним засобом, що є співрозмірним завданням кримінального провадження. Відтак, вказаний вид забезпечення кримінального провадження не передбачає позбавлення права користування транспортним засобом. Представник власника майна в судовому не заперечував того, що ОСОБА_6 автомобілем користується.
З огляду на положення ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Обгрунтування доцільності у скасуванні арешту майна тим фактом, що ні станом на час вирішення питання про арешт майна, ні станом на час вирішення питання про його скасування нікому, в тому числі ОСОБА_6 , не оголошено підозру у даному кримінальному провадженні не може бути підставою для скасування арешту майна, оскільки згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна повинен врахувати комплекс підстав, визначених кримінально-процесуальним законом.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння передбаченого законом України про кримінальну відповідальність враховується слідчим суддею при вирішенні питання про арешт у випадку, якщо арешт майна накладається з метою, передбаченою п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України. Такою метою, згідно вказаних пунктів статті є забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як вбачається з клопотання слідчого, метою арешту вказаного вище транспортного засобу є забезпечення збереження речових доказів, що, відповідно передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Вказана мета арешту майна відповідає виду забезпечення кримінального провадження, а тому врахована слідчим суддею під час задоволення клопотання слідчого.
Таким чином враховуючи, що представником власника майна не доведено наявність обґрунтованих підстав вважати, що арешт накладено слідчим суддею необґрунтовано а також те, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, а саме транспортного засобу марки «Фольксваген Каравелла», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 , у виді заборони відчуження та розпорядження, накладеного ухвалою слідчого судді від 06.02.2020.
Керуючись ст. ст. 170, 174, 370, 372 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_6 - ОСОБА_5 про скасування арешту майна відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1