Справа №: 310/2875/20
3/310/1523/20
Іменем України
06 травня 2020 року м. Бердянськ
Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Дністрян О.М. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянськ Запорізької області, громадянина України, не працює, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ,
- у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Встановив:
24.04.2020 року до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія АПР18 №625755 від 19.04.2020р: 19.04.2020 року о 20-10 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, гучно висловлювався нецензурною лайкою, гучно вмикав музику, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, за що передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно в зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення час він знаходився в квартирі за місце свого мешкання та гучно вмикав музику, висловлювався нецензурною лайкою, у вчиненому розкаявся, зробив для себе відповідні висновки.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку потерпілої, яка просила закрити провадження по справі, дослідивши матеріали справи про адміністративне порушення, оцінивши докази по справі відповідно до ст. 252 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
За приписами статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи
відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
За змістом ст. ст. 9-12, 280 КУпАП, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення. Приймаючи до уваги, що суд здійснює оцінку вже зібраних та наявних в матеріалах справи доказів, зазначення всіх ознак складу правопорушення має бути належним здійснене в протоколі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 256 КУпАП.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Диспозиція статті 173 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Основним елементом об'єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями.
Також з диспозиції статті вбачається, що одним з елементів об'єктивної сторони є місце вчинення правопорушення - громадські місця, тобто місця скупчення громадян, проведення громадських заходів тощо.
Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-IV).
Не відносяться до громадських місць, де громадський порядок може бути порушений: житло (приватні будинки, квартири, місця загального користування в багатоповерхівках), виробничі приміщення, приміщення закритого ти тощо. Правильне розуміння громадського місця має практичне значення для юридичної кваліфікації правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення є місце його вчинення, а саме: громадське місце. Без встановлення цієї ознаки буде відсутній склад даного проступку.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою та гучно вмикав музику, знаходячись за місце мешкання в своїй квартирі, що не є громадським місцем.
Будь-які інші докази, які б вказували на порушення громадського порядку та спокою громадян, при вчиненні правопорушення, в матеріалах справи відсутні.
Тобто факт вчинення дрібного хуліганства ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді.
Оцінюючи зібрані та надані суду докази в їх сукупності, суд приходить висновку, що винність ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 173, 213, 221, 247, 283 КУпАП, суд -
Постановив:
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Бердянського
міськрайонного суду О.М. Дністрян