Справа № 366/3183/19
Провадження № 2/366/158/20
Іменем України
28 квітня 2020 року Іванківський районний суд Київської області у складі:
головуючої-судді: Тетервак Н.А.,
при секретарі - Німченко Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, в смт.Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стещинської сільської ради Поліського району Київської області, третя особа: Відділ в Іванківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, Стещинської сільської ради Поліського району Київської області, третя особа: Відділ в Іванківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 , який проживав у селі Буда-Радинська Поліського району Київської області.
На день смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно:
- право на земельну частку (пай) в КСП «Світанок» (сертифікат втрачено), що належав ОСОБА_2 .
Спадщину після смерті батька позивач прийняла, подала заяву про прийняття спадщини до Іванківської районної державної нотаріальної контори 22 травня 2019 року (спадкова справа №224/2019).
06 грудня 2019 року вона звернулася до Іванківської районної державної нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай). У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) позивачу було відмовлено, оскільки не було пред'явлено правовстановлюючого документу на вказане майно.
Відповідно до книги реєстрації сертифікатів, видано та зареєстровано сертифікат на право на земельну частку (пай), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Стещинської сільської ради Поліського району Київської області на ім.»я ОСОБА_2 09 серпня 2000 року, серії НОМЕР_1 . Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах 2,74, вартість земельної частки (паю) становить - 21742,08 грн.
Управлінням Держгеокадастру позивачу було усно відмовлено у видачі дубліката на сертифікат на право на земельну частку (пай) у зв'язку з відсутністю бланків відповідних документів.
Єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину та претендує на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , є вона - його донька, ОСОБА_1 . Інших спадкоємців немає.
У зв'язку з тим, що Іванківська районна державна нотаріальна контора не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) та оскільки немає можливості отримати дублікат сертифікату на право на земельну частку (пай) , тому вона звертається з заявою до суду та просить визнати за нею право приватної власності на спадкове майно її батька - ОСОБА_2 , а саме: на право на земельну частку (пай), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 2,74 га в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі, що належало на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), серії НОМЕР_1 , зареєстровано в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 09 серпня 2000р. за №95, що належав ОСОБА_2 .
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року відкрито провадження та справу призначено до підготовчого судового засідання на 06 березня 2020 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Київській області.
Ухвалою суду від 06 березня 2020 року справу призначено до розгляду на 28 квітня 2020 року.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Позивач в своїх позовних вимогах просила проводити розгляд справи без її участі; позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити повністю.
Відповідач, Стещинська сільська рада Поліського району Київської області подали до суду листа, в якому зазначили, що з позовною заявою ОСОБА_1 ознайомлені; просять суд розглянути справу без участі представника сільської ради.
Третя особа: відділ в Іванківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області про розгляд справи повідомлялися належним чином. Заяв та клопотань до суду не надіслали.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне Управління Держгеокадастру у Київській області надіслали до суду свої пояснення щодо предмету спору.
Дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову із наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.
Позивач надала суду належні докази спадкоємиці за законом: копію свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (серія НОМЕР_2 )- а.с.5; копію свідоцтва про народження (серія НОМЕР_3 )- а.с.6, з якого слідує, що позивачка є дочкою померлого ОСОБА_2 ; копію свідоцтва про одруження (серія НОМЕР_4 )- а с.7, з якого слідує, що після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом або законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Для набуття спадщини необхідна наявність ряду умов. Першою необхідною умовою є відкриття спадщини, під якою розуміють настання таких юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у спадкоємця права на набуття спадщини - права на спадкування. До таких юридичних фактів, передусім, відноситься смерть спадкодавця. Але в момент відкриття спадщини спадкоємець набуває лише право на спадкування, але не право власності на саму спадщину. Для виникнення права власності на спадщину спадкоємець повинен належним чином здійснити (реалізувати) право на прийняття спадщини. Здійснення права на спадкування, передусім, полягає в тому, що спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Як вбачається з постанови ОСОБА_6 , державного нотаріуса Іванківської районної державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 грудня 2019 року Вих. №1350/02-31, після ОСОБА_2 , 1925 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщину прийняла: ОСОБА_1 , заявою №562 від 22 травня 2019 року. Інших спадкоємців не має. (с/с 224/2019).
Згідно ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до п.23.Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Аналогічна думка викладена в роз'ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись , якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Крім того, відповідно до постанови державного нотаріуса Іванківської районної державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.12.2019р., позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) в КСП «Світанок», що належало ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі сертифікату серії НОМЕР_1 виданого Поліською районною державною адміністрацією 09 серпня 2000 року, в зв'язку з відсутністю належного правовстановлюючого документу (сертифікат втрачений).
Як вбачається з оголошення до Поліської районної газети "Новини Полісся" від 18.08.2018 року загублений сертифікат на земельну частку (пай) НОМЕР_1 (земельний пай розташований в с.Калинівка, КСП «Світанок»), виданий Поліською РДА 09.08.2000 року, на ім'я ОСОБА_2 , вважати недійсним.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» - у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.392 ЦК України).
Пунктом 3.5 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4- 13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказано, що «Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених у пунктах 10,11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування із збереженням її цільового призначення.
Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимога позивача підлягає задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Отже, маються підстави для задоволення позову.
Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову до суду.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 524, 525, 526, 529, 549, 561 Цивільного Кодексу України (редакції 1963 року), ст.ст. 12,13,141,258,259,263,264,265,354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , 1963 р.н. (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) право приватної власності на спадкове майно, що залишилось після смерті її батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на право на земельну частку (пай), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 2,74 га в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі, що належало на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), серії НОМЕР_1 , зареєстровано в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 09 серпня 2000 р. за №95, що належав ОСОБА_2 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Н.А. Тетервак