Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/348/20
06.05.2020 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючий-суддя Рішко Г.І., секретар судового засідання Стрижак О.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Виноградівська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Виноградівська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.В.Копаня померла її бабуся ОСОБА_4 . Значно раніше, ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер дідусь ОСОБА_5 . На день смерті ОСОБА_6 була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 . За життя нею було залишено заповіт, який посвідчено секретарем виконкому Великокопанської сільської ради 20.11.1996 року за реєстровим №58, згідно якого належний їй житловий будинок у АДРЕСА_1 заповіла в 1/2 частині - ОСОБА_7 та 1/2 частині - позивачці. В березні 2007 року позивачка із сестрою ОСОБА_7 як спадкоємці за заповітом звернулися до Виноградівської держнотконтори із заявою про прийняття спадщини. Відповідач ОСОБА_3 подала нотаріусу заяву про відмову від спадщини на користь позивачки. Нотаріусом позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу щодо належності спадкового майна спадкодавцеві. Просить суд визнати за нею право власності на спірний житловий будинок у порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач у підготовче засідання не з'явилася, подала до суду письмову заяву про те, що підтримує позовні вимоги і просить справу розглянути за її відсутності.
Відповідачі у підготовче засідання не з'явилися, подали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності та про те, що не заперечують проти задоволення позову.
Третя особа, повідомлена про час та місце проведення підготовчого судового засідання, не з'явилася, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідачем позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.206 ЦПК України визнання ним позову прийнято судом.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов'язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачами, суд вважає за можливе у підготовчому судовому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
У судовому засіданні належними та допустимими доказами встановлено наступне.
В п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Велика Копаня Виноградівського району померла бабуся позивача ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 08.10.2006 р. серії НОМЕР_1 . Значно раніше - ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дідусь ОСОБА_5 .
На день смерті ОСОБА_6 була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою сільської ради 27.01.2020 р. №02-07/64.
За життя ОСОБА_6 залишила заповіт, який було посвідчено секретарем виконавчого комітету Великокопанської сільської ради 20.11.1996 р. за реєстровим №58, згідно якого, належний їй житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 заповіла в 1/2 частині - ОСОБА_7 та в 1/2 частині позивачці - ОСОБА_8 . Згідно відмітки секретаря сільської ради від 23.11.2007 р. на заповіті, такий не скасовано і залишається в силі.
Після смерті ОСОБА_6 , на майно, що їй належало, відкрилася спадщина.
В березні 2007 року позивачка із сестрою як спадкоємці за заповітом, звернулися до Виноградівської державної нотаріальної контори. Позивачем 24.03.2017 р. було подано заяву нотаріусу про прийняття спадщини. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 подала нотаріусу заяву про відмову від спадщини на користь позивачки.
Крім того, заяви про відмову від спадщини 31.03.2007 р. подали спадкоємці першої черги (діти спадкодавця) ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , які на той час були пенсіонерами і мали право на обов'язкові частки.
Зазначені документи містяться у спадковій справі Виноградівської районної нотаріальної контори №145/2007, належним чином засвідчена копія якої досліджена у підготовчому судовому засіданні.
Таким чином, нотаріусом було надано позивачу письмовий лист-відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом) від 30.01.2020 р. №28/01-16, згідно якої позивачу відмовлено у видачі свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу щодо належності спадкового майна спадкодавцеві і було рекомендовано звернутися до Виноградівського районного суду Закарпатської області.
Згідно довідки КП «Виноградівське РБТІ» від 24.01.2020 р. №58 житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , рахується за ОСОБА_6 на підставі довідки виданої виконкомом Великокопанської сільської ради від 23.01.2020 р. за №02-07/42.
Згідно довідки від 24.01.2020 р. №58, технічного паспорта, виданих КП «Виноградівське РБТІ», житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 будівництвом завершений (рік будівництва - 1989).
Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України (2003 р.).
В п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.
Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
В п.3.1 Узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3 що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.
Отже, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Крім того, відповідно до норм ч.5 ст.1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини зона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3 ст.1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У відповідності до ч.1 ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав інтересів, що підлягають захисту судом.
За правилами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надав суду достатньо доказів, які підтверджують позов, а визнання відповідачами позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 як спадкоємець після смерті бабусі ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , має законне право на визнання права власності на спадкове майно, а саме житловий будинок у АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом.
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 43, 49, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОК НОМЕР_2 , уродженкою с.В.Копаня Виноградівського району Закарпатської області, право власності на завершений будівництвом житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , загальною площею 175,4 кв.м, в тому числі житловою 69,7 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийГ. І. Рішко