Справа № 333/19/20
Провадження № 1-кп/333/308/20
Іменем України
06 травня 2020 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, кримінальне провадження № 12019080040003572 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Севєродвінськ, Архангельської області, РФ, громадянина України, освіта - середньо - спеціальна, холостого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
17.10.2019 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, знаходячись по вул. Космічній у м. Запоріжжя, поблизу будинку № 114, шляхом привласнення знайденого придбав згорток з кристалічною речовиною, яка згідно із висновком експерта № 7-2498 від 02.12.2019 року містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено МЕТАДОН, маса якого складає - 0,0985 гр. в перерахунку на основу, який згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено (Таблиця 1, Список №1), який незаконно зберігаючи при собі, переніс до ділянки місцевості поблизу будинку № 12 по вул. Чумаченко, у м. Запоріжжя, де того ж дня, о 13 год. 03 хвилин, був зупинений працівниками поліції, які виявили та в подальшому вилучили вказаний наркотичний засіб, який ОСОБА_4 зберігав при собі для особистого вживання, без мети збуту.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у повному обсязі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та пояснив, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується із обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачені КК України за вказані кримінальні правопорушення і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Крім того, суду пояснив, що у жовтні 2019 року в районі вулиці Космічної у м. Запоріжжі він придбав наркотичний засіб для власного вживання. Коли він направлявся з вказаним наркотичним засобом на вулицю Чумаченко, був зупинений працівниками поліції, яким добровільно віддав наркотичний засіб. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники провадження не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349, ст. 351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого, дослідження матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого та висновку експерта.
Від виступу у судовій промові учасники провадження відмовилися.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого, суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.
Розглянувши справу в межах пред'явленого обвинувачення, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про їхню достатність для визнання ОСОБА_4 винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочині) та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку в наркологічному диспансері та психіатричній лікарні не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений повністю визнав вину, щиро розкаялася у вчиненому, своїми правдивими показаннями сприяв встановленню істини у справі.
Обставини, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним, (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 року).
При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), який відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, обставини справи, особу обвинуваченого, який раніше не судимий.
Частиною 2 статті 65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Беручи до уваги вищевикладене, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, даних про його особу, ставлення до вчиненого, поведінки після вчиненого кримінального правопорушення, обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, думки прокурора, який просив призначити покарання у вигляді штрафу, суд прийшов до висновку про те, що обвинувачений на теперішній час загрози для суспільства не становить.
Санкцією ч. 1 ст. 309 КК України передбачено кілька видів альтернативних покарань. Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність обставин, що суттєво пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді штрафу.
Суд вважає, що призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Кримінальним правопорушенням шкоду не завдано, цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні складають 1256 грн. 08 коп. за залучення експертів на проведення судової хімічної експертизи.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Враховуючи, що процесуальні витраті, зазначені в обвинувальному акті документально підтверджені матеріалами кримінального провадження (довідкою про витрати на проведення експертизи № 7-2498 від 02.12.2019 року), тому суд вирішує про стягнення з обвинуваченого зазначених витрат на користь держави.
Арешт на майно не накладався
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 349, 366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 1256 (одна тисяча двісті п'ятдесят шість) гривень 08 копійок за залучення експертів на проведення судової хімічної експертизи.
Речові докази по справі:
-один спецпакет № 2610164 з вмістом кристалічної речовини білого кольору, яка містить наркотичний засіб МЕТАДОН, переданий на зберігання до камери речових доказів Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суду м. Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1