Справа №333/7195/18
Провадження №6/333/61/20
24 квітня 2020 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Михайлової А.В., за участі секретаря судового засідання Уляницької Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за поданням державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби в м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Щетинкіної А.С., погоджене з начальником Комунарського відділу державної виконавчої служби в м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шабала І. А., про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу,-
11 лютого 2020 року до суду надійшло подання державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби в м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Щетинкіної А. С., погоджене з начальником Комунарського відділу державної виконавчої служби в м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шабала І. А., про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу.
Заявлене подання обґрунтовано тим, що на виконанні у Комунарському відділі державної виконавчої служби в м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходиться виконавче провадження № 59260248 по виконанню виконавчого листа № 333/7195/18, виданого 03.05.2019 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості у розмірі 86877,63 грн. Оскільки боржником рішення суду на даний час не виконано, державний виконавець просить суд тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до моменту виконання зобов'язань.
У судове засідання державний виконавець Щетинкіна А.С.не з'явилася, але надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, подання підтримує.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали подання та додані до нього документи, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на виконанні у Комунарському відділі державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області знаходиться виконавче провадження № 59260248 по виконанню виконавчого листа № 333/7195/18, виданого 03.05.2019 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості у розмірі 86877,63 грн.
За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
04.06.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
За повідомленням Державної міграційної служби України від 18.11.2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Під час виконання рішення суду виконавцем встановлеї згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо суб'єкта, за боржником - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нерухоме майно не зареєстровано.
04.06.2019 року державним виконавцем на адресу боржника надсилалися виклики для надання пояснень щодо невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Згідно відповіді з держпраці у Запорізькій області від 14.06.2019 року за боржником технологічні транспортні засоби не зареєстровані.
Згідно повідомлення бази даних обліку Держпродспоживслужби Запорізькій області відсутня інформація про зареєстровану техніку за боржником.
Згідно відповіді ДПС України за боржником обліковуються розрахункові рахунки. Постановами про арешт коштів боржника від 21.06.2019 року та 28.01.2020 року накладено арешт на рахунки боржника.
Згідно відповіді УПФУ боржник пенсію не отримує та не працює.
Згідно повідомлення бази даних АІС "Автомобіль" НАІС, МВС, відсутня інформація про зареєстровану транспортну техніку за боржником.
Згідно відповіді з Департаменту реєстраційних послуг ЗМР ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 08.05.2012 по теперішній час.
Згідно актів державного виконавця від 18.09.2019 року, 24.01.2020 року перевірити майновий стан боржника за місцем мешкання не виявилося можливим.
За вимогами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 18 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертається до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості.
Статтею 441 ЦПК України визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадовихосіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом(ч.1). Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею (ч.2). Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадовихосіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні (ч.3). Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця (ч. 4).
Згідно з ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну та визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених зазначеним законом, та в'їхати в Україну.
Згідно з ч. 4 ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну.
Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, зокрема, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Таким чином, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням та її намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Слід зазначити, що у поданні державним виконавцем не вказано доказів того, що боржник ухиляється від виконання судового рішення. Наявність лише самого зобов'язання не наділяє відділ ДВС правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
У зв'язку з тим, що особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне, то відповідно до положень ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання державного виконавця, як на підставу вимог подання про тимчасове обмеження особи у праві виїзду, підлягають доведенню.
Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання». Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Тягар доказування при розгляді подання покладається на державного виконавця.
Діючим законодавством передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Під поняттям «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Суду не надано доказів того, що боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має намір виїхати за межі України саме з метою уникнення виконання зобов'язань за вищевказаними виконавчими листами.
Крім того, із долучених документів не вбачається ухилення боржника від виконання зобов'язання, а отже саме невиконання зобов'язання ОСОБА_1 покладеного на нього виконавчими документами, не може бути достатньою підставою для задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Наявність у боржника невиконаних зобов'язань за виконавчим документом само по собі, не є підставою для обмеження його права на виїзд за межі України, оскільки необхідною умовою для застосування такого обмеження, є навмисне та свідоме невиконання боржником рішення суду.
Із матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем не було надано жодного доказу на підтвердження доводів проте, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов'язань та вчиняє дії, які ускладнюють виконання виконавчого листа, не надано доказів про те, які заходи здійснювались державним виконавцем для виконання виконавчих листів, зокрема, доказів про те, що боржник отримував виклики державного виконавця, що він має намір покинути територію України.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Статтею 2 «Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї» та статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Отже, державний виконавець не довів та в матеріалах подання відсутні будь-які докази того, що боржник свідомо ухилявся від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, а то у суду відсутні передбачені законом підстави для обмеження останнього у праві виїзду за межі України та його тимчасового затримання.
Судом не встановлено фактів, що ставлять під загрозу питання примусового виконання судового рішення та потребують тимчасового обмеження права виїзду боржника за межі України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.33,64 Конституції України,ст. 441 ЦПК України, ст.18,25,31 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду та в'їзду в Україну громадян України», суд, -
У задоволенні подання державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби в м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Щетинкіної А.С., погодженого з начальником Комунарського відділу державної виконавчої служби в м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шабала І. А., про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу - відмовити.
Копію ухвали надіслати державному виконавцю Комунарського відділу державної виконавчої служби в м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Щетинкіній А.С. - для відома.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В.Михайлова