Справа № 242/850/20
Провадження № 2-о/242/175/20
04 травня 2020 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді: Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Дурової Н.Г., заявника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове в порядку спрощеного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення факту перебування на утриманні, -
Заявник ОСОБА_1 27 лютого 2020 року звернулась до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні, в обґрунтування якої зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_2 . Заявниця є пенсіонером та отримує пенсію у розмірі 2 124 грн. 00 коп., син заявниці ОСОБА_2 отримував пенсію у розмірі 8 767 грн. 00 коп. Син мав родину, однак він завжди допомагав їй матеріально, надавав їй кошти щомісячно у розмірі 1 500 грн. 00 копійок або 2 000 грн. 00 коп., крім того у кінці 2018 року син надав їй кошти у розмірі 6 000 грн. 00 коп. на лікування зору. Заявниця перебувала на його утриманні, оскільки пенсія сина була основним засобом до існування.Встановлення факту знаходження на утриманні померлого заявниці необхідно для оформлення пенсії у зв'язку із втратою годувальника. Просить суд встановити факт того, що вона перебувала на утриманні сина у ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 02 березня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги та просила задовольнити заяву у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, 13 березня 2020 року надав суду відзив на заявлені вимоги ОСОБА_1 в яких зазначає, що ОСОБА_1 не надано доказів спільного проживання, тому було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Просить у задоволенні заявлених вимог відмовити.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, які мають юридичне значення для її розгляду, вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Селидівським міським бюро ЗАЦС Донецької області 29 серпня 1963 року, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 30 жовтня 2019 року, виданого Селидівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 733.
Як вбачається з довідки від 07 лютого 2020 року № 632 виданої Селидовським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області року, ОСОБА_2 , який проживав за адресою АДРЕСА_1 , перебував на обліку в Управлінні ПФУ Селидівське об'єднання управління ПФУ та отримував пенсію за віком, яка складається за період з січня 2019 року по жовтень 2019 року у розмірі 102 657 грн. 00 коп.
Як вбачається з довідки від 07 лютого 2020 року № 631 виданої Селидовським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області року, ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_2 , перебуває на обліку в Управлінні ПФУ Селидівське об'єднання управління ПФУ та отримує пенсію за віком, яка складається за період з січня 2019 року по грудень 2019 року у розмірі 25 295 грн. 08 коп.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердила, що заявниця ОСОБА_1 є матір'ю померлого ОСОБА_2 , останній завжди допомагав заявниці грошима та купував продукти харчування.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначила, що вона дружина померлого ОСОБА_2 . При житті її чоловік допомагав заявниці, надавав їй кожного місяця кошти, так як остання отримувала маленьку пенсію, якої їй не вистачала для існування.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
В п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», зазначено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Відповідно до пункту 2.3 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 розділу II даного Порядку, а також, серед іншого, документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Частиною 1 статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38).
Частиною 1 статті 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Згідно до частин 1 та 2 статті 36Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Згідно до частини 3 статті 36Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Права члена сім'ї має одинока особа. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Заявник обґрунтовуючи свої вимоги зазначала, що вона позбавлена можливості оформлення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, оскільки документи, які підтверджують факт їх проживання разом з померлим відсутні.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, взаємозв'язку з точки зору достатності, достовірності, належності та допустимості, беручи до уваги пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які підтвердили, що ОСОБА_1 , яка є матір'ю померлого ОСОБА_2 , одержувала від померлого годувальника допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, суд вважає встановленим та доведеним факт перебування заявниці на утриманні померлого сина ОСОБА_2 , як члена сім'ї на момент його смерті, оскільки заявниця одержували від померлого годувальника допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, піклувались один про одного, при цьому заявниця отримувала пенсію, яка за розміром була значно меншою за дохід, який отримував померлий син ОСОБА_2 .
Оскільки факт перебування заявника на утриманні ОСОБА_2 , має для неї юридичне значення, так як від нього залежить виникнення права на отримання пенсії по втраті годувальника, встановити цей факт у позасудовому порядку вона не має можливості, зазначений факт підтверджується доказами по справі, заінтересована особа зазначає про не надання письмових доказів перебування на утриманні, однак факт перебування на утриманні підтверджено у судовому засіданні показаннями свідків, тому суд вважає можливим встановити факт перебування заявниці на утриманні померлого сина ОСОБА_2 як члена сім'ї на момент його смерті, для отримання пенсії.
Відповідно до положень частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення факту перебування на утриманні - задовольнити.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 06 травня 2020 року
Суддя Н.О. Хацько