Вирок від 06.05.2020 по справі 357/10998/19

Справа № 357/10998/19

1-кп/357/475/20

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілої - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в. м. Біла Церква кримінальне провадження № 12019110030002116 внесене до ЄРДР 29 липня 2019 року відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Вільшанка Білоцерківського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

УСТАНОВИВ:

27 липня 2019 року близько 09:45 год. водій ОСОБА_5 керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 21061», державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Радянська зі сторони м. Володарка до вул. Радянська в с. Мала Вільшанка, Білоцерківського району Київської області на нерегульованому перехресті вул. Перемоги та вул. Радянська у с. Мала Вільшанка, Білоцерківського району Київської області в порушення вимог п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», п. 10.1 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.», п. 16.6 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: «Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.», не вірно оцінив дорожню обстановку, проявив неуважність, перед виконанням маневру повороту ліворуч, не дав дорогу та допустив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 21104», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку, прямо через вказане перехрестя доріг, у напрямку до м. Володарка та мав перевагу у русі.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ 21104», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_7 отримала наступні тілесні ушкодження: перелом тіла грудини, який відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, так, як для повного зрощення перелому необхідно тривалий строк - більш ніж 3 тижні, та пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_8 отримав наступні тілесні ушкодження: перелом медіального виростку правої плечової кістки, перелом ліктьового виростку правої плечової кістки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, так, як для повного зрощення перелому необхідно тривалий строк - більш ніж три тижні.

Сукупність допущених водієм ОСОБА_5 вимог п. 2.3 «б», п. 10.1, п. 16.6 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку із вказаною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.

Органом досудового розслідування діяння ОСОБА_5 кваліфіковане за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В судовому засіданні ОСОБА_5 надав покази, що узгоджуються і відповідають викладеному вище, кваліфікацію своїх дій не оспорював, вину у межах пред'явленого йому обвинувачення визнав, розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати.

Захисник ОСОБА_6 просив призначити мінімально можливе покарання штраф у розмірі двісті неоподатковуваних доходів громадян, з огляду на те, що злочин вчинений ОСОБА_5 є необережним, дані про особу ОСОБА_5 та без позбавлення права керування транспортним засобом оскільки воно необхідне ОСОБА_5 для здійснення професійної діяльності.

Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, отримавши згоду учасників судового провадження, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо обставин, які ними не оспорювалась, оскільки вони розуміли правильно їх зміст, сумнівів у добровільності їх позиції не було, а їм роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Діяння ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Згідно ч. 1 ст. 286 КК України, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, - карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Згідно ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, при призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнаються з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину.

Згідно висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у справі № 643/13256/17, виходячи із системного тлумачення законодавства та із судової практики, щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Отже, зважаючи на наведене, покази ОСОБА_5 , суд визнає обставинами, які пом'якшують його покарання щире каяття, адже він вину визнав, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінював злочин, бажав виправити ситуацію, що склалась, співчуває потерпілому, демонстрував готовність понести заслужене покарання та активне сприяння розкриттю злочину.

Таким чином, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, який є злочином невеликої тяжкості, встановлені обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, дані про його стан здоров'я та особу, який раніше не судимий, у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра на обліку не перебуває, характеризується позитивно, має ряд подяк та грамот, шкоду в повному обсязі не відшкодував, думку потерпілої, яка просила покарати його суворо, суд дійшов висновку, що досягнення мети покарання, а саме виправлення ОСОБА_5 і попередження вчинення ним та іншими особами нових злочинів можливе шляхом призначення покарання наближеного до мінімального передбаченого санкцією ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу в розмірі триста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, санкція ч. 1 ст. 286 КК України, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, надає можливість суду як призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати таке покарання до особи. Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність носить альтернативний характер застосування і не є обов'язковим для суду.

Cуд зважаючи на те, що злочин вчинений ОСОБА_5 у тверезому стані, характер допущених ним порушень Правил дорожнього руху України, наявність кількох обставин, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, при цьому ОСОБА_5 характеризується позитивно, має ряд подяк та грамот, раніше не судимий, вважає, що його виправлення та попередження ним вчинення нових злочинів можливе без застосування додаткового покарання передбаченого санкцією ч. 1 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Зважаючи на характер призначеного ОСОБА_5 покарання, обирати йому запобіжний захід немає підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, витрати на залучення експерта у розмірі 5 495,35 грн. належить стягнути із ОСОБА_5 .

Доля речових доказів вирішується відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд вважає за можливе скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_9 від 30 липня 2019 року на автомобіль марки «ВАЗ 21104», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_10 та арешт накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_9 від 30 липня 2019 року на автомобіль марки «ВАЗ 21061», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_5 .

Керуючись, ст.ст. 367-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_5 покарання у виді штрафу у розмірі 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 950 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта 5 495,35 грн.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_9 від 30 липня 2019 року на автомобіль марки «ВАЗ 21104», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_10 та арешт накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_9 від 30 липня 2019 року на автомобіль марки «ВАЗ 21061», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_5 .

Речові докази: автомобіль марки «ВАЗ 21104», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_10 ; автомобіль марки «ВАЗ 21061», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_5 , - повернути власникам.

Вирок набирає законної сили в порядку визначеному ст. 532 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, в порядку встановленому законом, протягом тридцяти днів з дня його оголошення, з особливостями визначеними ч. 2 ст. 394 КПК України.

Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя

Білоцерківського міськрайонного суду ОСОБА_1

Київської області

Попередній документ
89091666
Наступний документ
89091668
Інформація про рішення:
№ рішення: 89091667
№ справи: 357/10998/19
Дата рішення: 06.05.2020
Дата публікації: 08.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Розклад засідань:
05.02.2020 14:00 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
28.02.2020 14:00 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
21.04.2020 14:00 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
05.05.2020 14:30 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області