Справа № 288/206/20
Провадження № 2/288/170/20
05 травня 2020 року смт Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Зайченко Є. О.,
за участю секретаря судових засідань - Добрянської В.П.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, в якій вказує, що 12 лютого 2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 (далі - відповідач).
Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалось, подружні стосунки не підтримують.
Спільне проживання шкодить психічному здоров'ю і нормальному розвитку дитини.
Подальше збереження шлюбу та спільне проживання неможливе.
Позивач просить, шлюб зареєстрований 12 лютого 2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 87, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розірвати. Після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».
Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 03 березня 2020 року надано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення терміном один місяць. Проте сторони у визначений судом термін не примирилися та дійшли висновку про розірвання шлюбу.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явилась, 05 травня 2020 року надала до суду заяву в якій просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явився, 05 травня 2020 року надав до суду телефонограму в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги визнає.
Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши матеріали справи та враховуючи, що сторони не підтримують подружні стосунки і не бажають миритися, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 12 лютого 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 87, після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінилось на « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Як вбачається з копій свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 17 серпня 2016 року Києво - Святошинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 290, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до частини другої статті 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя /стаття 110 СК України/. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до статті 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Частиною другою статті 114 Сімейного Кодексу України встановлено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частиною третьою статті 115 Сімейного Кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Зазначені обставини у їх системному зв'язку свідчать, що є всі підстави для розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Вимогу про стягнення з відповідача понесених судових витрат позивач не заявляв, тому керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно статті 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 24, 104, 105, 110, 112 - 115 СК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 200, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб зареєстрований 12 лютого 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 87, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.
Після реєстрації розірвання шлюбу прізвище дружини залишити - « ОСОБА_4 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Є. О. Зайченко