Провадження № 2/235/381/20
Справа № 235/8828/19
5 травня 2020 року м.Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі головуючого судді Хмельової С.М.
за участю секретаря судового засідання Григор'євої С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні бабою своїх прав щодо виховання онука, третя особа орган опіки та піклування Покровської міської ради,
До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні бабою своїх прав щодо виховання онука, третя особа орган опіки та піклування Покровської міської ради. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводиться позивачці онуком, його мати ОСОБА_3 , її рідна донька, відповідач ОСОБА_2 - зять.
Після народження онука деякий час відношення між ними були нормальними, але потім, коли позивачка стала висказувати відповідачам претензії щодо виховання дитини та їх відношення до онука, її не стали допускати до дитини. Між позивачкою та відповідачами склалися неприязні стосунки, які переросли у відкрите протистояння за право спілкуватися з дитиною. Відповідачі фактично позбавили спілкування з онуком, якого вона дуже любить та переживає за його фізичний та психічний стан.
Позивач зверталася до служби у справах дітей Покровської міської ради Донецької області з заявою про винесення питання на розгляд комісії про дозвіл на вільне спілкування з онуком, може навіть у встановлені дні. Служба проводила перевірку умов проживання позивачки та склала з цього приводу акт від 17.10.2019 року, згідно до якого не встановила ніяких порушень умов проживання та виховання дитини. Керівником Служби у справах дітей було відмовлено у розгляді справи на комісії та рекомендовано звернутися з цим питанням до суду так як дії по перешкоджанню на виховання онука повинні бути розглянуті тільки в суді.
Позивачка просить суд зобов'язати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути перешкоди у спілкуванні з онуком - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визначити такі способи її участі у вихованні онука: систематичні побачення щотижня з п'ятниці 14 годин до неділі до 14-00 години, спільний відпочинок влітку - 7 (сім) днів, у літній період дитина проводить з позивачкою.
Ухвалою суду від 17 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 17 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивачка до судового засідання на з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, в заяві також зазначив, що не підтримує позовні вимоги та просить в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бурдужа А.В. у відзиві на позов зазначила, що позовна вимога про усунення перешкод у спілкуванні з онуком є необґрунтованою. Позивачка ніколи участі в вихованні онука не приймала, протягом 9 років з онуком не спілкувалась. Після того, як відповідач звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою про позбавлення батьківських прав доньки позивачки- ОСОБА_3 (відповідач 2 по даній справі), ОСОБА_5 вирішила, що відповідач 1 чинить перешкоди у спілкуванні з її онуком. Жодних перешкод немає, позовні вимоги в цій частині є передчасними. Позивач мала та не бажала і на даний час має змогу спілкуватися зі своїм онуком, хоча з народження по 2020 рік жодної змоги побачитись з онуком, подарувати подарунок чи просто поспілкуватись не вчиняла. До того ж ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взагалі не знає свою бабусю- ОСОБА_1 . Твердження про те. що відповідач 1 не допускає позивача до дитини є нічим не підтвердженими та не правдивими. Крім того позивач сама додає характеристики зі школи на дитину, де зазначено що крім відповідача 1, участі в вихованні дитини ніхто не приймає.
Стосовно позовних вимог-«визнати такі способи участі у вихованні внука ОСОБА_4 : систематичні побачення щотижня з п'ятниці 14 годин до неділі до 14 годин, спільний відпочинок влітку-7 днів, у літній період дитина проводить зі мною», зазначає, що позивач є особою раніше судимою, що підтверджується вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05.09.2018 року, тож спілкування з онуком на одинці може негативно вплинути на розвиток дитини, зашкодити правильному сприйняттю життєво важливих норм та правил поведінки. До того ж ОСОБА_5 , проживає разом з донькою- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка також є особою раніше судимою, що підтверджується тим же вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області та вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21.09.2018 р. Для відповідача 1, як для батька дитини дуже важливе значення має правильне виховання дитини з раннього віку, тож спілкування на одинці з бабою, здатною вчинити злочин та на даний час ще не позбавленої батьківських прав матір'ю (суд триває), здатною вчинити злочин є неприпустимим. Позивач на практиці виховання своєї рідної доньки- ОСОБА_3 показала, які норми поведінки вона в подальшому може навіяти сину відповідача 1.
Відповідач 1 робить все можливе для виховання сина, який відвідує спортивні секції, тож побачення з бабусею щотижня з п'ятниці 14 годин до неділі до 14 годин, спільний відпочинок влітку-7 днів, у літній період дитина проводить з бабою є неможливим. Дитина повинна на вихідних підготуватись до уроків, провести час з батьком- відповідачем 1 та крім того у ОСОБА_6 є ще дід та бабуся, які є батьками відповідача 1, які також влітку хочуть провести з онуком.
Тож, стосовно зазначених вимог, не заперечують у спілкуванні позивача з онуком, але лише в присутності батька.
Представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивачка у відповіді на відзив зазначила, що вона є рідною бабусею та має право приймати участь у вихованні онука. Відповідачі позбавили її права спілкування з онуком, якого вона дуже любить, переживає за його фізичний та психічний стан.
Позивачка зазначає, що неправдивим є те, що вона не спілкується та не спілкувалася зі своїм онуком та він не знає її, дитина добре знає позивачку та у них були і є добрі стосунки, як у рідних людей, так як він проживав у неї після народження і в подальшому вони ладили. Також позивачка не згодна з тим, що вона є раніше судимою. Вважає себе особою, що не має судимості.
Представник відповідача в запереченні на відповідь на відзив зазначила, що заперечують у спілкуванні онука з бабою, але лише в присутності батька та не за місцем проживання позивачка, цим місцем може бути спортивний майданчик тощо.
Відповідач ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні висловили позицію щодо підтримання позовних вимог, в подальшому до судових засідань не з'являлась, будь-яких клопотань або заяв до суду не надавала.
Представник третьої особи органу опіки та піклування Покровської міської ради надала суду заяву про розгляд справи без її участі. Позиція органу опіки та піклування щодо даного питання викладена у висновку від 14.02.2020 року долученому під час підготовчого засідання.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Покровськ. У свідоцтві про народження батьками зазначені: мати - ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_2 (а.с.8).
Відповідно до характеристики учня 3-А класу ЗШ І-ІІ ступенів № 6 ОСОБА_4 він навчається у цій школі з другого класу. Позитивно характеризується. Вихованням ОСОБА_6 займається батько, батько приділяє значну увагу виконанню дитини та створенню належних житлово-побутових умов, постійно підтримує зв'язок зі школою, класним керівником, систематично відвідує батьківські збори. Мати з сім'єю не проживає, вихованням та навчанням сина не займається, школу не відвідує (а.с.9).
ОСОБА_1 за місцем роботи - чергова по сортувальній гірці структурного підрозділу «Станція Покровськ» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» - характеризується позитивно (а.с.13).
Відповідачка ОСОБА_3 є донькою позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 03.12.2019 року (а.с.14).
ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17). за місцем мешкання характеризується позитивно (а.с.18).
Вироком Красноармійського міськрайонного суду від 21.09.2018 року ОСОБА_3 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, та їй призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень (а.с.44-45).
Вироком Красноармійського міськрайонного суду від 05.09.2018 року ОСОБА_3 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 статті 296 КК України, та їй призначено покарання у вигляді одного року позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України на один рік. Цим же вироком ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 статті 296 КК України, та їй призначено покарання у вигляді одного року обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України на один рік (а.с.46-50).
Відповідно до ухвали Красноармійського міськрайонного суду від 26.09.2019 року ОСОБА_1 звільнено від покарання у вигляді одного року обмеження волі у зв'язку із закінченням іспитового строку (а.с.58).
Органом опіки та піклування виконкому Покровської міської ради вивчались документи, надані у зв'язку із розглядом цивільної справи про усунення перешкод у здійсненні бабою своїх прав щодо виховання онука. У висновку зазначено, що у зв'язку з тим, що сторони не дійшли згоди, орган опіки та піклування не підтримує жодну із сторін, не має можливості винести рішення, тому залишає вирішення даного питання на розгляд суду (а.с.91-92).
ОСОБА_1 працює черговою по сортувальній гірці структурного підрозділу «Станція Покровськ» та має змінний характер роботи (а.с.100-111).
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно із частинами восьмою, дев'ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Положеннями статті 257 СК України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.
Батьки та інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.
Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
За правилами частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров'я та інших обставин, що мають істотне значення.
В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Згідно із частинами четвертою, п'ятою статті 19 СК України при розгляді судом справ даної категорії обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім'ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
Право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв'язки між близькими родичами, наприклад, між дідусями, бабусями та онуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль.
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
У пункті 100 рішення Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» (заява № 2091/13) та у пункті 76 рішення Європейського суду з прав людини від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383) зазначено, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням якнайкращих інтересів дитини.
На думку суду відносини, які склалися саме між сторонами на теперішній час, є фактично негативними, але вони не повинні впливати на спілкування бабусі з дитиною, розвиток та виховання дитини, яка потребує уваги як бабусі зі сторони батька так і бабусі зі сторони матері.
Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає з батьком ОСОБА_2 .
Відповідно статті 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
В даному випадку та у зв'язку з тим, що дитина проживає з батьком та перебуває на його утриманні, мати дитини з ними не проживає та місце її знаходження суду не відомо, суд вважає, що батько має переважне право як на особисте виховання дитини так і на вирішення питання щодо спілкування дитини з бабою. Проте батько не має створювати перешкоди для спілкування дитини з бабою, а навпаки в інтересах дитини сприяти їх спілкуванню. Також, на думку суду, вік дитини дозволяє їй висловлювати думку щодо бажання спілкування з бабою, і ця думка повинна бути врахованою як батьком так і бабою.
В судовому засідання не знайшов підтвердження факт перешкоджання спілкування дитини з бабою з боку матері ОСОБА_3 , оскільки, як суд вже зазначав, вона з дитиною не проживає та місце її знаходження суду не відомо. Також не знайшов підтвердження факт перешкоджання з боку батька дитини, він не проти спілкування, проте висувати певні вимоги для спільних зустрічей має права.
Також не може бути задоволена вимога про побачення з п'ятниці 14 години до неділі 14 години, оскільки позивачка має змінний характер роботи. Такі дні та години повинні визначатися в кожному конкретному випадку за домовленістю сторін.
Враховуючи вищевикладене, з врахуванням позиції сторін, інтересів малолітньої дитини, суд вважає необхідним позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково, та визначити спосіб участі баби дитини ОСОБА_1 у вихованні та особистому спілкуванні з малолітньою дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у наступному порядку: систематичні побачення щотижня, за попередньою домовленістю про дату та час, за згодою дитини, у місці визначеному за взаємною згодою баби ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Такими місцями можуть бути місце проживання дитини, спортивні майданчики, заклади відпочинку, розважальні заклади тощо.
Суд вважає за необхідне зазначити та звернути увагу сторін, що у випадку налагодження довірливих стосунків між відповідачами та бабусею малолітнього ОСОБА_6 , з питання виховання та участі в житті дитини, сторони не позбавлені можливості вирішувати питання про більш тривалий та стабільний графік зустрічей бабусі з дитиною, який буде враховувати їх спільні інтереси, та інтереси дитини.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 7,158,159,257,263 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні бабою своїх прав щодо виховання онука, третя особа орган опіки та піклування Покровської міської ради - задовольнити частково.
Визначити спосіб участі баби ОСОБА_1 у вихованні та особистому спілкуванні з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у наступному порядку: систематичні побачення щотижня, за попередньою домовленістю про дату та час, за згодою дитини, у місці визначеному за взаємною згодою баби ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_2 .
Представник відповідача: адвокат Бурдужа Анна Валеріївна. Адреса: Донецька область, місто Покровськ, вулиця Прокоф'єва, 111.
Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_3 .
Третя особа: орган опіки та піклування Покровської міської ради. Донецька область, місто Покровськ, площа Шибанкова, 11. Код ЄДРПУО 04052933.
Дата складання повного тексту рішення 05 травня 2020 року.
Суддя Хмельова С.М.