Справа № 296/2014/20
2-а/296/149/20
28 квітня 2020 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого - судді Адамовича О.Й.,
при секретарі Світко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 4 роти УПП в Житомирській області Зубчука Артема Миколайовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом до поліцейського 1 батальйону 4 роти УПП в Житомирській області Зубчука А.М. та просить скасувати постанову серії ЕАК №2198125 від 05.03.2020 року про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05.03.2020 року поліцейським 1 батальйону 4 роти УПП в Житомирській області Зубчуком А.М. винесено постанову серії ЕАК №2198125 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Підставою для винесення постанови про накладення штрафу стало порушення ч.2 ст.122 КУпАП, а саме те, що 05.03.2020 року о 00 год. 09 хв. в м. Житомирі по вул.Чуднівська,106 позивач, керуючи транспортним засобом "SCODA OCTAVIA TОUR", не подав сигнал світловим показчиком повороту відповідно до напрямку під час зміни напрямку руху, а саме під час перестроювання із смуги в смугу, чим порушив п.9.2 б ПДР України.
Вважає, що постанова винесена з порушенням його прав та гарантій, оскільки постанову винесено на місці вчинення без врахування пояснень позивача. Крім того, відповідачем не надано доказів вчинення правопорушення, не допитано свідків, протокол про адміністративне правопорушення не складався. Вважає постанову такою, що підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю. Враховуючи вищевикладене, позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді від 16.03.2020 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду в судове засідання.
Ухвалою суду від 08.04.2020 залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
Представник позивача - адвокат Шпонарський Є.В. подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити (а.с.22).
Відповідачам було направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Як вбачається з відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення - уповноваженою особою відповідача ухвалу суду про призначення розгляду справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, позовну заяву з додатками отримано, однак у встановлений судом строк відзив на позов відповідачем подано не було, в судове засідання відповідач свого представника не направив, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суджу не надходило.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
З матеріалів справи вбачається, що 05.03.2019 відносно позивача ОСОБА_1 було складено постанову про те, що 05.03.2020 року о 00 год. 09 хв. в м. Житомирі по вул.Чуднівська,106 позивач, керуючи транспортним засобом "SCODA OCTAVIA TAОR", не подав сигнал світловим показчиком повороту відповідно до напрямку під час зміни напрямку руху, а саме під час перестроювання із смуги в смугу, чим порушив п.9.2 б ПДР України за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Поліцейським 1 батальйону 4 роти УПП в Житомирській області Зубчуком А.М. була винесена постанова серії ЕАК №2198125 від 05.03.2020 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Разом з тим, суд вважає, що дана постанова була винесена без урахування всіх вимог закону.
Дослідивши складену постанову ЕАК №2198125 від 05.03.2020 та матеріали справи, суд вбачає, що жодних пояснень свідків та доказів здійснення фото чи відео фіксації, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, зокрема те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "SCODA OCTAVIA TAUR", не подав сигнал світловим показчиком повороту відповідно до напрямку під час зміни напрямку руху, а саме під час перестроювання із смуги в смугу, крім викладених інспектором обставин, в постанові не міститься.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, поліцейським 1 батальйону 4 роти УПП в Житомирській області Зубчуком А.М. при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КпАП України.
Доказів того, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідачем до суду надано не було та такі докази в матеріалах справи відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.
Щодо доводів позивача про недотримання відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, слід зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 року по справі № 5-рп/2015 визначено, що положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Також Конституційний Суд звернув увагу на те, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.
Разом із тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" від 14.07.2015 року № 596-VIII внесено зміни до ст.258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Крім того, даною статтею передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху не складається навіть у разі заперечення порушника проти його вчинення.
Крім того, рішення № 5-рп/2015 від 26.05.2015 року прийняте Конституційним Судом України раніше Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху". Внесені зміни стосувались, зокрема, положень статей 33, 221, 258, 276 КУпАП.
Відповідно до ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу.
Отже, постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення правопорушення, внаслідок чого провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП, не здійснюється.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2198125 від 05.03.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Керуючись ст.ст. 122, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 4 роти УПП в Житомирській області Зубчука Артема Миколайовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 05.03.20120 серії ЕАК № 2198125, винесену поліцейським 1 батальйону 4 роти УПП в Житомирській області Зубчуком А.М., якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Вказані вище процесуальні строки підлягають обчисленню з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 .
Відповідач: поліцейський 1 батальйону 4 роти УПП в Житомирській області Зубчук Артем Миколайович, адреса: м.Ж Житомир, вул. Покровська,96.
Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, адреса: 03048, м. Київ, вулиця Федора Ернеста,3.
Cуддя О. Й. Адамович