Справа №295/3573/20
3/295/1791/20
05.05.2020 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Панченко Г. В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , працюючого водієм ПП «Шеріф», за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
20.03.2020 о 09-30 ОСОБА_1 у м. Житомирі по вул. Покровській, 63 здійснював міське перевезення пасажирів на транспортному засобі РУТА, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з перевищенням встановленої на перевезення кількості пасажирів, визначеної абзацом 3 підпункту 4 пункту 2 постанови КМУ від 11.03.2020 №211, а сааме у кількості 14 пасажирів, перевезення здійснював у режимі маршруту №30.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому суд відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП розглядає справу у його відсутність.
Захисник Сачок А. В. просив обмежитись усним зауваженням, оскільки правопорушення ОСОБА_1 було вчинено у перші дні впровадження обмежень щодо кількості пасажирів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, а саме: порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами,підтверджується зібраними по справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП №142004 від 20.03.2020; поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких він 20.03.2020 перевозив по маршруту 14 осіб, оскільки думав, що перевозити пасажирів на сидячих місцях не заборонено, а щодо обмежень по кількості пасажирів не був обізнаний; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
За таких обставин, оцінивши наведені докази, суд вважає вину ОСОБА_1 в інкримінованому адміністративному правопорушенні повністю доведеною, в його діях є склад правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
В той же час, відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, що вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, те, що правопорушення було вчинено у перші дні запровадження карантину, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, наявність обставин, що пом'якшують відповідальність: щире розкаяння винного, його майновий стан, суд приходить до висновку про можливість звільнення його від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого.
Керуючись ст.ст. 22, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
Провадження по справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Г. В. Панченко