Справа № 162/351/20
Провадження № 1-кс/162/115/2020
05 травня 2020 року селище Любешів.
Слідчий суддя Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
старшого слідчого поліції ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області у кримінальному провадженні № 12020030140000109 від 02 травня 2020 року за частиною першою статті 186 Кримінального кодексу України (далі -- КК) про арешт майна,
встановив:
Клопотання умотивовано тим, що у провадженні слідчого відділення Любешівського відділення поліції перебуває кримінальне провадження по факту відкритого викрадення 01 травня 2020 року бензопили з комори житлового будинку ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 .
У ході проведення огляду місця події 02 травня 2020 року в салоні автомобіля марки «УАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився на території домоволодіння по АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено бензопилу без маркувальних та серійних номерів, яка належить потерпілому. Постановою слідчого поліції від 03 травня 2020 року вилучену бензопилу визнано речовим доказом.
З метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, забезпечення проведення відповідної судової експертизи, запобігання знищення, відчуження чи спотворення вказаного майна, слідчий просить накласти на нього арешт.
Старший слідчий Любешівського відділення поліції ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, додав, що 04 травня 2020 року у кримінальному провадженні призначено товарознавчу експертизу вилученої бензопили.
Власник майна ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився.
Вивчивши клопотання, додані матеріали, доходжу наступних висновків.
Згідно з статтею 167 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 168 КПК тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності з частиною п'ятою статті 171 КПК клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно з частиною першою статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У відповідності з пунктом 1 частини другої, частиною третьою статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації. У такому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З наданих матеріалів кримінального провадження слідує, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
З огляду на встановлені у ході розгляду клопотання обставини арешт на майно необхідно накласти шляхом заборони на його відчуження, розпорядження та користування.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 170-174 КПК,
постановив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування на належне ОСОБА_4 майно, яке вилучене 02 травня 2020 року під час проведення огляду місця події в салоні автомобіля марки «УАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на території домоволодіння по АДРЕСА_1 : бензопилу помаранчево-білого кольору без маркувальних та серійних позначень із металевою шиною «Husqvarna».
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
Слідчий суддя Любешівського районного суду
Волинської області ОСОБА_1