Справа № 492/425/20
Провадження № 3/492/183/20
05 травня 2020 року м. Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Черевата В.І.,
розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Арцизького ВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в ТОВ «Агрофірма «Дністровська», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , будучи повторно протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, 25 березня 2020 року о 16 годині 20 хвилин, в м. Арциз Одеської області по вул. Соборна, ОСОБА_1 , керував мопедом марки "Хонда", б/н, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, нестійка хода, незв'язна мова, запах алкоголю з ротової порожнини, від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків. За таких обставин, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 з'явився, свою провину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП визнав та письмово підтвердив пояснення надані в судовому засіданні.
Суд, вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Частиною 1 ст. 254 КУпАП передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що постановою Арцизького районного суду Одеської області по справі № 492/293/20 від 25.03.2020 року, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/88412031, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10 200,00 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 097907 від 25.03.2020 року, ОСОБА_1 , ставиться в провину порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з положенням якого - водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 097907 від 25.03.2020 року, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним із джерел доказів (а.с. 3); поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили, що 25 березня 2020 року о 16 годині 20 хвилин, в м. Арциз Одеської області по вул. Соборна, гр. ОСОБА_1 , керував мопедом марки "Хонда", б/н, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився у їх присутності (а.с. 6, 7); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 537800 від 25.03.2020 року (а.с. 9).
Суд при накладенні адміністративного стягнення враховує: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки.
Також, судом в судовому засіданні був досліджений відеозапис, наданий співробітниками Арцизького ВП ГУНП в Одеській області, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , керував мопедом марки "Хонда", б/н, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків (а.с. 10).
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення Правил дорожнього руху. Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При призначенні адміністративного стягнення, відносно ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його провини, майнове становище та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Суддя зазначає, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинено умисно та є грубим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами.
Суд, при накладанні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховує, що він вчинив грубе правопорушення, яке виразилося в керуванні транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що знижують увагу, швидкість реакції, яке могло потягнути за собою тяжкі наслідки.
До обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення суд відносить щире розкаяння винного.
До обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд відносить повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Отже, не має підстав для застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення прав керування транспортним засобом, оскільки відповідно до довідки Арцизького ВП ГУНП в Одеській області від 30.03.2020 року, згідно облікових даних адміністративної практики, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував (а.с. 5).
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення ним нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування до нього адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП, як до іншої особи, яка не має права керування транспортним засобом, оскільки інформація щодо отримання посвідчення водія, відповідно до облікових даних адміністративної практики - відсутня.
Вирішуючи питання про застосування додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, вважаю за необхідне не застосовувати такий вид додаткового стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу за відсутності доказів у матеріалах справи про належність ОСОБА_1 на праві власності транспортного засобу.
Враховуючи викладене, а також ступінь небезпеки, викликану тим, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, суд вважає, що необхідним і достатнім адміністративним стягненням для правопорушника буде у виді штрафу, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України».
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на правопорушника за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, а також ту обставину, що інформація щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення на право керування транспортним засобом відсутня, а також беручи до уваги, що адміністративне правопорушення було скоєно під час керування транспортним засобом, у стані алкогольного сп'яніння, що в свою чергу створювало пряму загрозу для життя та здоров'я людей, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до правопорушника адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки у суду відсутні відомості про власника вищезазначеного транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, суд вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 420,40 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 130, 268, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок без позбавлення права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Арцизького районного суду Одеської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Арцизького районного суду В.І. Черевата
Одеської області