Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/1377/19
Провадження по справі № 1-кп/514/28/20
06 травня 2020 року смт Тарутине
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160430000339 від 30 серпня 2016 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Тарутине Тарутинського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючого у фактичних шлюбних віднасинах, не працюючого, раніше судимого 16 березня 2016 року вироком Тарутинського районного суду Одеської області за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у вигляді 200 ( двохсот) годин громадських робіт,
у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, будучи засудженим 16.03.2016 року Тарутинським районним судом Одеської області за ч.2 ст. 125 КК України до покарання у вигляді 200 ( двохсот) годин громадських робіт, 08.08.2016 року був належним чином ознайомлений із порядком та умовами виконання покарання у виді громадських робіт та попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього виду покарання.
Відповідно до розпорядження №27 голови Малоярославецької Другої сільської ради Тарутинського району Одеської області від 09.08.2016 року, ОСОБА_4 , повинен був приступити до відбування вищевказаного покарання в період з 09.08.2016 по 31.08.2016, з встановленням робочого графіку відпрацювати з 09 години до 13 години, але не зважаючи на вказані обставини, ОСОБА_4 без поважних причин, діючи з прямим умислом, з метою ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, з 09.08.2016 до теперішнього часу не приступив до виконання покарання у вигляді 200 годин громадських робіт і таким чином ухилився від виконання покарання.
До суду 24.03.2020 року надійшло клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання свого захисника підтримав, посилаючись на закінчення строків давності просив закрити кримінальне провадження.
Прокурор клопотання захисника про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 у зв'язку із закінченням строків давності підтримав.
Заслухавши пояснення ОСОБА_4 , думку захисника та прокурора, всебічно дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Крім того,ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: - закінчення встановлених ч. 1 ст.49 та ст.106 КК України строків; - відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 24 ст. 49 КК).
Процесуально - правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: - притягнення особи як обвинуваченого; - згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284, 288 Кримінального процесуального кодексу України).
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 389 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.12 КК України даний злочин є злочином невеликої тяжкості, за яке передбачено покарання у вигляді арешту на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
Згідно п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту 08.08.2016 року.
Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили.
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК Україниє лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.
Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь - які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання обвинуваченого, закінчився 3-х річний строк давності, передбачений п.2 ч.1 ст.49 КК України.
Згідно з ч.2 ст.49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до ч.3 ст.49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.49 КК України.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1- 3 ст. 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні обвинувачений підтримав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав. Така згода викладена ним у заяві.
У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченго з огляду на те, що злочин за яким обвинувачується ОСОБА_4 є злочином невеликої тяжкості, та з моменту скоєння злочину минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання захисника обвинуваченого про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак слід задовольнити клопотання захисника та звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 п.2 ст.49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження за ч.2 ст. 389 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.284,286,372 КПК України, суд,
Клопотання захисника - задовольнити.
Кримінальне провадження за № 12016160430000339 відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст.389 КК України закрити, звільнивши його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1