Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/1256/20
Провадження №1-кп/523/871/20
06.05.2020 року м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурорів Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , обвинуваченого та його захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду кримінальне провадження №12020161490000074 від 16 січня 2020 року із звинувачення
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, утримує непрацездатну бабусю, офіційно не працевлаштованого, засудженого вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2019 року за ч.2 ст.185, ч.1 ст.190 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, звільненого від його відбування, із застосуванням ст.ст.75-76 цього ж кодексу, з іспитовим строком 3 роки, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
Близько 02 години 50 хвилин 16 січня 2020 року ОСОБА_9 , будучи судимим за ч.2 ст.185, ч.1 ст.190 КК України, діючи повторно, з корисливих мотивів та умислом на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи на паркувальному майданчику біля буд.№23 по вул. Чорноморського козацтва в м. Одесі, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, розбив скло пасажирської двері автомобіля ГАЗ-3302, н/з НОМЕР_1 , та забрав із салону, а також з підкапотного простору належні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно перфоратор марки «Сталь», моделі П32-15, с/н 0000699, вартістю 1100 грн, а також акумуляторну батарею марки «МЕГА», вартістю 780 грн, а всього майно, загальною вартістю 1880 грн, яким розпорядився на власний розсуд.
Обвинувачений вину у вчиненому діянні визнав повністю та показав, що в нічний час одного із днів січня цього року, перебуваючи в пригніченому емоційному стані через сварку із знайомим по вул. Чорноморського козацтва в м. Одесі, а також маючи намір залишити у себе чуже майно, що знаходилося в припаркованому автомобілі, каменем розбив скло салону транспортного засобу, після чого забрав з нього перфоратор, АКБ та якісь інші металеві частини (пристрої), які поклав до мішку. Через сотню метрів від місця крадіжки його було затримано з цим майном правоохоронцями. Про вчинене обвинувачений в даний час жалкує, щиро кається.
Потерпілий ОСОБА_5 в суді показав, що в нічний час одного із днів січня цього року йому зателефонував черговий Хаджибеївського відділення поліції та запросив прибути до місця стоянки належного потерпілому автомобіля ГАЗ-3302, н/з НОМЕР_1 . Згодом він виявив факти розбиття скла салону, пошкодження пластикових частин, елекропроводки в салоні та моторному відсіці, а також крадіжки перфоратора та АКБ. Останнє майно йому було повернуто слідчим через декілька днів.
21 січня 2020 року вилучені у ОСОБА_9 перфоратор марки «Сталь», моделі П32-15, с/н 0000699, акумуляторна батарея марки «МЕГА» долучені слідчим до провадження в якості речових доказів та передані на відповідальне зберігання потерпілому, що підтверджується відповідною постановою та письмовою розпискою.
Таким чином суд вважає доведеним, що ОСОБА_9 , будучи судимим за ч.2 ст.185, ч.1 ст.190 КК України, діючи близько 02 години 50 хвилин 16 січня 2020 року повторно, з корисливих мотивів та умислом на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи на паркувальному майданчику біля буд.№23 по вул. Чорноморського козацтва в м. Одесі, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, розбив скло пасажирської двері автомобіля ГАЗ-3302, н/з НОМЕР_1 , та забрав із салону, а також з підкапотного простору належні ОСОБА_5 відповідно перфоратор марки «Сталь», моделі П32-15, с/н НОМЕР_2 , вартістю 1100 грн, а також акумуляторну батарею марки «МЕГА», вартістю 780 грн, а всього майно, загальною вартістю 1880 грн, яким розпорядився на власний розсуд.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_9 за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
При призначенні ОСОБА_9 покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину в якості обставин, які пом'якшують покарання, а також констатує про відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Суд також враховує щодо обвинуваченого дані про його неофіційне працевлаштування в якості стажера ріелтора, наявність на утриманні непрацездатної бабусі, позицію потерпілого про несуворе покарання обвинуваченого, а також висновок досудової доповіді про високий ризик повторного вчинення останнім злочину.
З урахуванням викладеного, а також факту засудження ОСОБА_9 у 2019 році за вчинення інших злочинів аналогічної спрямованості, положень ч.3 ст.78 КК України, а також роз'яснень п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» в частині неприпустимості повторного звільнення засудженого від відбуття покарання з випробуванням, якщо цією особою було вчинено новий злочин під час іспитового строку, суд вважає, що дана обставина не дозволяє застосувати до обвинуваченого ОСОБА_9 після призначення остаточного покарання положення ст.ст.69, 75 і 76 КК України.
При цьому слід також визнати, що станом на теперішній час попередній вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2019 року є таким, що набрав законної сили, оскільки ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 березня 2020 року лише призначено до розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного вироку. Інші судові рішення з питання апеляційного розгляду в даний час відсутні.
Долю долучених до кримінального провадження речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.71 КК України до зазначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2019 року та визначити ОСОБА_9 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки і 6 (шість) місяців.
На підставі ст.72 цього ж кодексу зарахувати ОСОБА_9 в строк відбутого покарання час його попереднього ув'язнення в даному кримінальному провадженні в період з 16 січня 2020 року до дня набрання вироком законної сили, у співвідношенні відповідності одного дня попереднього ув'язнення одному дню позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_9 рахувати з 16 січня 2020 року.
Запобіжний захід ОСОБА_9 залишити попередній - тримання під вартою, з подальшим утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Після набрання вироком законної сили долучені до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів: диск із відеозаписом - зберігати в матеріалах досудового розслідування; перфоратор марки «Сталь», моделі П32-15, с/н НОМЕР_2 , а також акумуляторну батарею марки «МЕГА» - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення, а ув'язненим ОСОБА_9 - в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.
Головуючий
ОСОБА_1