Справа №520/11815/17
Провадження №1-кп/523/321/20
20.03.2020 року колегія суддів Суворовського районного суд міста Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 , представника потерпілих ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у присутності обвинувачених, розглянувши у судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні за №12016160500008887 від 22.11.2016р. за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.4, 257, 187 ч.4; 14 ч.1, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України та клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів, -
Встановила:
В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт з наданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.4, 257, 187 ч.4; 14 ч.1, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що під час судового провадження на підставі ст.331 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_10 ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 30.01.2020 року був продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор». Строк дії ухвали суду припиняє свою дію 29.03.2020 року.
У ході судового засідання прокурор надав письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , мотивуючи тим, що обвинувачений скоїв низку особливо тяжких кримінальних правопорушень, був активним співучасником скоєння злочинів, висунуте обвинувачення є обґрунтованим, посилаючись на покази свідків, речові докази, протоколи слідчих дій, що він має навички підробки, крім того, в умовах слідчого ізолятору у нього був вилучений заборонений термінал мобільного зв'язку, що у сукупності дає підстави вважати, що ризики передбачені ст.177, 178 КПК України на сьогоднішній день продовжують мати місце, у зв'язку з чим на думку прокурора тримання під вартою ОСОБА_10 є цілком виправданим, оскільки перебуваючи на волі, він може переховуватися від суду, протиправно впливати на інших свідків з метою зміни ними показань у ході судового провадження; знищити, сховати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати встановленню істини по справі іншим чином, тому на думку прокурора єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім ризикам є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Дослідивши надані до суду матеріали, вислухавши думку учасників процесу:
- представника потерпілих ОСОБА_5 , який підтримав клопотання прокурора в повному обсязі;
- захисника ОСОБА_8 , яка в захист інтересів ОСОБА_10 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, мотивуючи тим, що ризик переховування є припущенням сторони обвинувачення, так як доказів не має, підзахисний у розшуку не перебував, відносно нього не було застосовано будь-якого іншого запобіжного заходу, який би порушувався; щодо ризику спотворення будь-яких речей та документів, досудове слідство закінчене, всі речові докази зібрані, матеріали знаходяться у прокурора, також не має жодного доказу, що ОСОБА_10 впливає на потерпілих, тому взагалі не має підстав вважати, що ризики присутні, крім того підзахисний є раніше не судимою особою, має місце проживання, його права обмежені, оскільки судом була винесена ухвала про надання медичної допомоги, яка до теперішнього часу не виконана, разом з цим відносно обвинуваченого діє презумпція невинуватості, з 21.03.2017 року він утримується під вартою, що за Законом ОСОБА_13 складає шість років позбавлення волі без оголошення вироку суду, при цьому визначений судом непомірний розмір застави є не зрозумілим, виключних підстав не вбачається, розмір застави встановлений без врахування майнового стана ОСОБА_10 всупереч вимогам ст.182 КПК України, якою передбачена менша сума застави, у зв'язку з чим просила застосувати до підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його фактичного проживання, вважаючи, що зі спливом часу ризики є низькими, тримання під вартою на теперішній час є не доцільним;
- захисника ОСОБА_6 , який в черговий раз висловив свою позицію, що за змістом клопотання прокурора є аналогічними попереднім клопотанням із зазначенням тих самих ризиків, яким колегія суддів не дає жодної оцінки, також зазначаючи, що дослідженими у судовому засіданні доказами причетність ОСОБА_10 до інкримінованих йому злочинів спростовується, та на підставі не доказаного матеріального збитку не можливо визначати такий розмір застави, крім того прокурором не надано жодного документу, які б підтверджували ризики, тому тримання ОСОБА_10 в нелюдський умовах у слідчому ізоляторі є не виправданим;
- захисника ОСОБА_7 , яка приєдналася до загальної думки колег, вказуючи, що по закінченню певного часу підозра не є підставою тримання під вартою, в клопотанні прокурора повинно бути чітко вказано, що з'явилися нові ризики або вони не зменшилися, однак в клопотанні прописані ті ж самі ризики, ті ж самі обставини, є тільки слова, тобто воно голе, не відповідає вимогам закону, відсутні документи, які б підтверджували наявність вказаних ризиків, крім того, потерпілі та основні свідки допитані, тому не має того ступеню ризику, який би виправдовував тримання ОСОБА_10 під вартою, у зв'язку з чим вважала за можливе застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з носінням електронного браслету, що на думку захисту забезпечить його належну поведінку;
- обвинувачених, які одностайно підтримали думку своїх захисників, при цьому обвинувачений ОСОБА_9 звернув увагу суду, що прокурору жодного разу не вдалося доказати ризиків, спільників ніхто не шукав, у зв'язку з чим вважав за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про продовження щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- обвинувачений ОСОБА_10 просив змінити відносно нього запобіжний захід на домашній арешт, запевняючи, що не має наміру переховуватися;
- обвинувачений ОСОБА_11 приєднався до думки свого захисника.
Таким чином, враховуючи положення ст.331 ч.3 КПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 підлягає задоволенню за наступними підставами.
За змістом ст.331 ч.3 КПК України при судовому розгляді незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
За змістом вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З урахуванням вищевикладеного, вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_10 , враховуючи категорію злочинів, які за змістом пред'явленого ОСОБА_10 обвинувачення відносяться відповідно до положень ст.12 КК України до особливо тяжких злочинів, за які, у разі визнання особи винною, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12-15 років з конфіскацією майна, враховуючи необхідність дослідження інших доказів для з'ясування певних обставин справи, які покладені в основу обвинувачення; особу обвинуваченого ОСОБА_10 , який як вбачається зі змісту клопотання та обвинувального акту вчинив протиправні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, при цьому злочин був ретельно спланований, приймаючи до уваги розмір спричиненого збитку, що у сукупності дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, не виключається можливість незаконного впливу на свідків з метою зміни ними показів у судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку що застосований під час судового провадження запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих обвинуваченому діянь, на теперішній час деякі ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати, що в свою чергу на даній стадії судового провадження унеможливлює застосування щодо ОСОБА_10 більш м'якого запобіжного заходу, будь-яких підтверджуючих документів щодо погіршення стану здоров'я обвинуваченого суду не надано, виключних обставин, які б перешкоджали застосуванню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України колегією суддів на даний момент не встановлено.
Статтею 183 ч.3 КПК України регламентовано, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно положення ст.183 ч.4 п.1 КПК України розмір застави у кримінальному провадженні не визначається щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, що належить до права суду, а не його обов'язків.
Враховуючи, що на теперішній час докази вини щодо обвинуваченого ще знаходяться на стадії дослідження, судове слідство триває, при цьому ОСОБА_10 довгий час утримуються під вартою, зважаючи на характер і обставини інкримінованих обвинуваченому діянь та наявність встановлених у судовому засіданні ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, приймаючи до уваги вказаний в обвинуваченні розмір завданої майнової шкоди, колегія суддів відповідно ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за можливе в якості гаранту виконання обов'язків визначити розмір застави у межах розміру, передбаченого п.3 ч.5 ст.182 КПК України, який передбачений для осіб обвинувачених у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме у виключних випадках застава може бути застосована у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму, що на думку суду буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132, 177-178, 182, 183, 194, 196, 201, 205, 331, 369-372, 376, 392 КПК України, колегія суддів,-
Постановила:
Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 18.05.2020р. включно з визначенням розміру застави.
Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_10 обов'язків, передбачених КПК України у межі - 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 768400 (сімсот шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень.
Зазначену суму обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести на депозитний рахунок для зараховування заставних сум:
Призначення платежу: відповідно ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 20.03.2020 року заставна сума за ОСОБА_10 .
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_10 обов'язки строком на два місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими по справі.
Роз'яснити обвинуваченим, що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою складає 60 днів з дня її проголошення та припиняє свою дію 18.05.2020 року.
Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
На підставі Рішення Конституційного Суду України №4рп-2019 від 13.06.2019 року, ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя : ОСОБА_1
Судді : ОСОБА_2
ОСОБА_3