Справа № 346/4710/19
Провадження № 1-кп/346/249/20
05 травня 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
представника служби у справах дітей ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия клопотання про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019090180000834 від 16 вересня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, освіта середня, згідно ст. 89 КК України не судимого, депутатом не являється, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.186 КК України, -
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 19 березня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 17 травня 2020 року.
Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави посилаючись на те, що розгляд справи не завершено, не допитано потерпілих, свідків, а також наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: обвинувачений усвідомлюючи невідворотніть покарання за вчинення тяжких злочинів може незаконно впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні оскільки йому відомі анкетні дані вказаних осіб та місце проживання або роботи окремих із них, може вчинити нове кримінальне правопорушення. Усвідомлюючи протиправні дії у вчиненні яких підозрюється, обвинувачений ОСОБА_8 виправитись не бажає, правильних висновків для себе не зробив, вчинив ряд нових тяжких злочинів. Це підтверджує те, що з метою уникнення від притягнення до кримінальної відповідальності обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватися від суду, вчиняти нові кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків та застосування більш м"яких запобіжних заходів. Крім того обвинувачений ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочинів із застосуванням насильства.
Обвинуваченй ОСОБА_8 , його захисник, заперечили щодо задоволення клопотання прокурора, вважають за можливе змінити запобіжний захід на інший більш м'який не пов» язаний з триманням під вартою у виді цілодобового домашнього арешту.
Представник Служби у справах дітей, потерпіла ОСОБА_4 покладаються на розсуд суду.
Заслухавши думку прокурора та учасників судового розгляду, вивчивши матеріали, які стосуються розгляду даного питання, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно із положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.
Застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду.
Суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, продовжують існувати, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку.
Крім того на даній стадії судового провадження, встановлені судом ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і продовження саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Суд також оцінює суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_8 та враховує особу обвинуваченого, відсутністю міцних соціальних зв'язків.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого може бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом, (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
В зв'язку з тим, що до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого неможливо завершити судовий розгляд кримінального провадження так як недопитані потерпілі, свідки, то слід вирішити питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому.
Судом не встановлено стримуючих факторів чи обставин, які б були гарантіями уникнення встановлених ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого та усунення зазначених ризиків.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також суд, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне за даних обставин не визначати розмір застави, оскільки злочини у вчиненні яких підозрюється обвинувачений ОСОБА_8 вчинені із застосуванням насильства.
Враховуючи викладене, оцінюючи в сукупності всі обставини провадження, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , міцність його соціальних зв'язків; тяжкість покарання, що загрожує йому за дії, у вчиненні яких він обвинувачується, а також оскільки обставини зазначені у вказаному кримінальному провадженні як підстави для обрання та продовження тримання під вартою не змінилися, інших обставин, які були б підставами для зміни запобіжного заходу не встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 , опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що судовий розгляд не завершено, не допитано потерпілих, свідків, і на даний час існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України з якими закон пов'язує можливість застосування або продовження такого запобіжного заходу як тримання під вартою, в матеріалах кримінального провадження наявні обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого на свободу, то суд дійшов висновку за необхідне клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 задовільнити.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 177-178, 183,197, 331, 369-372 КПК України, -
Клопотання прокурора задовільнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою в Івано-Франківській установі виконання покарань №12, який не може перевищувати 60 днів - по 01 липня 2020 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Суддя: ОСОБА_1